Відділ Плауноподібні

Загальна характеристика:

  • Листкостеблова будова;

  • Поява вегетативних органів: кореня та пагона;

  • Переважання спорофіту над гаметофітом;

  • Усі сучасні плауни – трав’янисті рослини;

  • Формування покладів кам’яного вугілля;

  • Використання у піротехніці, медицині (дитяча присипка «Лікоподій»), ветеринарії, задля боротьби з комахами, які паразитують на домашніх тваринах.

Назва «плаун» виникла завдяки плавучим спорам, що містять до 50% олії. Їх оболонки розриваються з тріском.

На території України мешкає кілька видів плауноподібних, найвідоміші: плаун булаво видний, молодильник озерний, лікоподієла, селагінела, баранець звичайний тощо.

Особливості будови та процесів життєдіяльності плауна булавовидного.

Джерело зображення – «Ботаника» Андреева И.И., Родман Л.С.

Під №1 зображено спорофіт плауна булавовидного: стебло з маленькими листочками, а на верхівці – стробіли – зібрання спорангіїв (№2) у плаунів. Спора (№3) потрапляє в ґрунт і проростає приблизно через три роки, коли вступить у співжиття з грибом.

Зі спори виростає гаметофіт – заросток, на якому наявні архегонії та антеридії. В гаметофіту також є ризоїди, які закріплюють рослину в ґрунті. Із заплідненої яйцеклітини розвивається новий спорофіт.


Сукупність спорангіїв на спорофіті плауна булавовидного – це:

макроспорангій спороносний колосок стробіл сорус Спороносний колосок – це сукупність спорангіїв у хвощеподібних, а сорус – у папоротеподібних.

Спори яких рослин використовують для виготовлення дитячої присипки

плауноподібних хвощеподібних мохоподібних папоротеподібних