# Зміст 1. [Вступне слово](/vstup) 2. [Вступ до бiологiї та ботанiки](/predmet_vivchennya_biologi_osnovni_oznaki_zhivo_materi_oznachennya) 1. [Царства живого](/predmet_vivchennya_biologi_osnovni_oznaki_zhivo_materi_oznachennya/tsarstva_zhivogo) 2. [Бiологiчнi науки](/predmet_vivchennya_biologi_osnovni_oznaki_zhivo_materi_oznachennya/biologichni_nauki) 3. [Предмет вивчення ботанiки. Характеристика царства Рослини](/predmet_vivchennya_biologi_osnovni_oznaki_zhivo_materi_oznachennya/predmet_vivchennya_botaniki_harakteristika_tsarstva_roslini) 3. [Клiтина та тканини рослин](/roslinna_klitina) 1. [Рослиннi тканини](/roslinna_klitina/roslinni_tkanini) 4. [Вегетативнi органи рослин](/organi_roslin) 1. [Корiнь](/organi_roslin/korin) 1. [Кореневi системи](/organi_roslin/korin/korenevi_sistemi) 2. [Зони кореня](/organi_roslin/korin/zoni_korenya) 3. [Внутрiшня будова кореня у всиснiй зонi](/organi_roslin/korin/vnutrishnya_budova_korenya_u_vsisnii_zoni) 4. [Видозмiни кореня](/organi_roslin/korin/vidozmini_korenya) 2. [Добрива](/organi_roslin/dobriva) 3. [Пагiн: загальна характеристика](/organi_roslin/pagin_zagalna_harakteristika) 1. [Рiст та галуження пагона](/organi_roslin/pagin_zagalna_harakteristika/rist_ta_galuzhennya_pagona) 4. [Пагiн: брунька](/organi_roslin/pagin_brunka) 5. [Пагiн: стебло](/organi_roslin/pagin_steblo) 1. [Транспорт речовин](/organi_roslin/pagin_steblo/transport_rechovin) 6. [Видозмiни](/organi_roslin/nadzemni_vidozmini) 1. [Пiдземнi видозмiни](/organi_roslin/nadzemni_vidozmini/pidzemni_vidozmini) 7. [Пагiн: листок](/organi_roslin/pagin_listok) 1. [Зовнiшня будова листка](/organi_roslin/pagin_listok/zovnishnya_budova_listka) 2. [Класифiкацiя листкiв](/organi_roslin/pagin_listok/klasifikatsiya_listkiv) 3. [Жилкування](/organi_roslin/pagin_listok/zhilkuvannya) 4. [Листкорозмiщення](/organi_roslin/pagin_listok/listkorozmischennya) 5. [Внутрiшня будова листка](/organi_roslin/pagin_listok/vnutrishnya_budova_listka) 6. [Явище листопаду](/organi_roslin/pagin_listok/yavische_listopadu) 7. [Видозмiни листка](/organi_roslin/pagin_listok/vidozmini_listka) 8. [Процеси життєдiяльностi рослин](/organi_roslin/protsesi_zhittdiyalnosti_roslin) 5. [Репродуктивнi органи рослин](/reproduktivni_organi_roslin) 1. [Зовнішня будова квітки](/reproduktivni_organi_roslin/zovnishnya_budova_kvitky) 2. [Суцвіття](/reproduktivni_organi_roslin/sutsvittya) 3. [Запилення та запліднення](/reproduktivni_organi_roslin/zapilennya_ta_zapldnennya) 1. [Будова тичинки та пилкового зерна](/reproduktivni_organi_roslin/zapilennya_ta_zapldnennya/budova_tichinki_ta_pilkovogo_zerna) 2. [Будова маточки та насінного зачатка](/reproduktivni_organi_roslin/zapilennya_ta_zapldnennya/budova_matochki_ta_nasnnogo_zachatka) 3. [Механізм подвійного запліднення](/reproduktivni_organi_roslin/zapilennya_ta_zapldnennya/mehanzm_podvinogo_zapldnennya) 4. [Насінина](/reproduktivni_organi_roslin/nasnina) 5. [Плід](/reproduktivni_organi_roslin/plid) 1. [Соковиті плоди](/reproduktivni_organi_roslin/plid/sokovyti_plody) 2. [Сухі плоди](/reproduktivni_organi_roslin/plid/suhi_plody) 3. [Способи поширення плодів і насіння](/reproduktivni_organi_roslin/plid/sposoby_poshirennya_plodiv) 6. [Вегетативне розмноження](/reproduktivni_organi_roslin/vegetatyvne_rozmnozhennya) 6. [Різноманітність рослин. Водорості(нижчі) та вищі сопорові рослини](/riznomanitnist_roslyn) 1. [Водорості](/riznomanitnist_roslyn/vodorosti) 1. [Зелені водорості](/riznomanitnist_roslyn/vodorosti/zeleni_vodorosti) 2. [Діатомові водорості](/riznomanitnist_roslyn/vodorosti/diatomovi_vodorosti) 3. [Бурі водорості](/riznomanitnist_roslyn/vodorosti/buri_vodorosti) 4. [Червоні водорості (Багрянки)](/riznomanitnist_roslyn/vodorosti/chervoni_vodorosti_bagryanky) 2. [«Вихід» рослин на суходіл](/riznomanitnist_roslyn/vyhid_roslyn_na_suhodol) 3. [Вищі спорові рослини](/riznomanitnist_roslyn/vyschi_sporov_roslyny) 1. [Відділ Мохоподібні](/riznomanitnist_roslyn/vyschi_sporov_roslyny/viddil_mohopodibni) 2. [Відділ Плауноподібні](/riznomanitnist_roslyn/vyschi_sporov_roslyny/viddil_plaunopodibni) 3. [Відділ Хвощеподібні](/riznomanitnist_roslyn/vyschi_sporov_roslyny/viddil_hvoschepodibni) 4. [Відділ Папоротеподібні](/riznomanitnist_roslyn/vyschi_sporov_roslyny/viddil_paporotepodibni) 7. [Різноманітність рослин: насінні рослини. Голонасінні.](/viddil_golonasinni) 1. [Різноманітність Голонасінних](/viddil_golonasinni/riznomanitnist_golonasinnyh) 2. [Клас Хвойні](/viddil_golonasinni/klas_hvoini) 3. [Відділ Покритонасінні](/viddil_golonasinni/viddil_pokrytonasinni) 4. [Клас Дводольні](/viddil_golonasinni/klas_dvodolni) 5. [Клас Однодольні](/viddil_golonasinni/klas_odnodolni) 8. [Гриби](/gribi) 1. [Цвілеві гриби](/gribi/tsvlev_gribi) 2. [Шапкові гриби](/gribi/shapkov_gribi) 3. [Гриби-паразити](/gribi/gribi-paraziti) 9. [Лишайники](/lishainiki) # Вступне слово Інтерактивні книги на проекті складаються з авторського структурованого теоретичного матеріалу, вбудованих відео та запитань, відповіді на які оброблюються миттєво. У запитання іноді вбудовано підказки для того, щоб читач міг глибше вивчити конкретну тему. У книзі часто застосовано стилізовані блоки, такі як «означення», «авторський алгоритм», «задача» тощо. Звертайте на них увагу. Визначення **Проект EdEra Books** — соціальний проект інтерактивної освітньої літератури, створений на базі проекту EdEra (ed-era.com). Проект створюють випускники і студенти престижних університетів України та Європи, професіонали й експерти для української молоді та всіх, хто прагне здобувати якісні знання, набувати фахових навичок за допомогою новітніх технологій. ## Технічні можливості Зліва на кожній сторінці ви бачите зміст книги. За допомогою кнопки на панелі (1) зміст можна приховувати та відкривати знову. На цій панелі є кнопка у формі букви «А». Натиснувши на неї, ви відкриєте меню, в якому можна змінювати розмір кегля, режим відображення тощо. Справа є панель (2) з соціальними мережами. Ви можете поділитися з друзями інформацією з кожної сторінки інтерактивної книги. Так ви допоможете людям дізнатися про наш проект, а також продемонструєте, що Ви дуже розумні й читаєте корисну літературу :) ![Функціонал сервісу EdEraBooks](https://rawgit.com/chudaol/ed-era-book-physics/master/book/vstupne_slovo1.png) ## Умови користування та зауваження EdEra Books – соціальний освітній проект, який дозволяє необмежене та безкоштовне використання сервісу в освітніх цілях. Будь-яке копіювання матеріалів проекту на сторонній ресурс можливе лише за умови зазначення авторства та з посиланням на проект (ed-era.com, ed-era.com/books). Команда проекту EdEra вважає, що розробка справді якісного освітнього українського продукту – результат старанної, наполегливої, творчої та колективної роботи. Тому не будьте байдужими, долучайтесь до розвитку й облагороджування цього сервісу: Напрямки співпраці: * **Редагування.** Можливо, Ви знайшли якусь граматичну чи пунктуаційну помилку. Обов'язково сповістіть нам про це! Ми виправимо її. Маємо великий обсяг матеріалу на редагування. Будемо вдячні, якщо візьметесь за цю роботу. Пишіть нам на електронну пошту. * **Експертиза.** У роботі над освітніми продуктами команда й викладачі EdEra увесь час збирають відгуки та радяться з експертами в освітній галузі. Маєте будь-які зауваження, поради, доповнення до матеріалу? Обов'язково зв'яжіться з нами! Ми робимо все, щоб матеріал на проекті був максимально якісним, і не нехтуємо експертною допомогою. **Email:** **Phone:** +380 63 380 60 42 * **Матеріальна допомога.** Проект розробляється власними силами команди та небайдужих людей. Це великий, але, на нашу думку, дуже важливий для українського освітнього простору, обсяг роботи. Навіть невеликий внесок зможе допомогти прискорити і стабілізувати процес розробки та розвитку проекту. # Вступ до бiологiї та ботанiки ## Вступ до бiологiї та ботанiки ## Предмет вивчення бiологiї. Основнi ознаки живої матерiї Визначення **Бiологiя** — сукупнiсть наук, якi вивчають живу природу. Предметом вивчення бiологiї є рiзноманiтнiсть живих iстот, якi населяли та населяють Землю, їх будова, функцiї, походження, iндивідуальний розвиток, еволюцiя та взаємовiдносини один з одним та з довкiллям. Бiологiя дослiджує загальнi закономiрностi, властивостi життя в усiх його **проявах**. **До основних ознак живого належать:** * **Подiбнiсть хiмiчного складу.** Жива i нежива природа складаються з одних i тих самих хiмiчних елементiв, але суттєва вiдмiннiсть полягає у вiдсотковому вмiстi тих чи iнших хiмiчних елементiв. До складу всiх живих iстот у великих кiлькостях входять Карбон, Гiдроген, Оксиген та Нiтроген – елементи, якi називаються **органогенами**. * **Обмiн речовин та перетворення енергiї.** Живi iстоти – це вiдкритi системи, якi постiйно пiдтримують зв’язок iз навколишнiм середовищем. Усi органiзми живляться, дихають та видiляють продукти життєдiяльностi. Залежно вiд типу живлення, органiзми подiляють на автотрофiв, гетеротрофiв та мiксотрофiв. | Тип живлення | Характеристика | | ------------ | -------------------------------------------------------------------------------------------------- | | Автотрофне | Самі синтезують органічні речовини з неорганічних (більшість рослин, деякі бактерії) | | Гетеротрофне | Використовують вже готові органічні речовини (більшість тварин та грибів, деякі бактерії) | | Мiксотрофне | Можуть і синтезувати органічні речовини, і використовувати вже готові (наприклад, евглена зелена). | Наприкладвуглекислий газ $$(CO\_2)$$ – неорганічна сполука. За рахунок живлення живі істоти отримують необхідні їм поживні речовини. Потрапляючи в організм, поживні речовини розщеплюються під дією біологічно активних речовин, при цьому виділяється енергія, яку організм використовує для підтримки основних процесів життєдіяльності. Залежно від типу дихання, організми поділяють на аеробів та анаеробів. Аероби Потребують наявності кисню в середовищі. Вільний кисень аероби використовують, як джерело енергії. Більшість організмів належать до аеробів. Анаероби Не потребують наявності вільного кисню в середовищі, а енергію отримують за рахунок неповного розщеплення речовин (наприклад, бродіння). Анаероби зустрічаються серед бактерій, одноклітинних тварин (найпростіших) та гельмінтів (паразитичних червів). * **Клітинна будова.** Клітина – основна структурно-функціональна одиниця живого.\ Саме на рівні клітини проявляються усі ознаки живого. За будовою, живі істоти поділяються на одноклітинні та багатоклітинні. Якщо в одноклітинних організмах певні функції, спрямовані на забезпечення процесів життєдіяльності, виконують органели (функціональні компоненти клітини), то багатоклітинним організмам властива складна й впорядкована структура. Певні функції виконують вже не органели, а тканини, органи і системи органів, однак структурною одиницею все одно залишається клітина й обмін речовин та перетворення енергії відбувається саме в ній. УВАГА! **Віруси не мають клітинної будови**, а основні ознаки живого виявляють, потрапляючи в живі клітини та паразитуючи в них. * **Подразливість.** Подразливість – універсальна властивість усіх живих істот, яка полягає в здатності реагувати на зміни навколишнього середовища. В рослин подразливість зазвичай проявляється у вигляді тропізмів, настіїв чи зміни напрямку росту. Якщо в реакціях на зміни навколишнього середовища задіяна нервова система, такі реакції називаються рефлексами. * **Рух**. Рух – невід’ємна властивість абсолютно всіх живих істот. Наприклад, до рухів рослин належать **тропiзми** та **настiї**. Це пасивні рухи.\ Тропiзми мають певне спрямування, залежно від подразника. Розрізняють **позитивні тропізми (у бік подразника)** та **негативні (рух від подразника).** НаприкладКорені виявляють позитивний гідротропізм, тобто ростуть у той бік, в якому знаходиться вода. Настiї певного спрямування не мають, а зазвичай є реакцією на якийсь подразник. НаприкладПід час лекції ми розглядали згортання пелюсток квітки вночі та їх розгортання зі сходом, а також згортання листочків мімози сором’язливої у відповідь на дотик. Дані рухи не мають спрямування, однак забезпечують подразливість, реакцію на зміни умов зовнішнього середовища. Такі рухи і є настіями. * **Здатність до саморегуляції**. В усіх організмах наявні певні регуляторні системи. Ці системи спрямовані на підтримку гомеостазу – реакцій, що забезпечують сталість внутрішнього середовища. У людини регуляторними системами є нервова, ендокринна та імунна, а в рослин регуляторну функцію виконують клітини, які виробляють фітогормони, котрі, в свою чергу, впливають на діяльність окремих клітин та органів. Завдяки здатності до саморегуляції організми є живими системами, усі частини яких працюють злагоджено та взаємоузгоджено, незалежно від змін навколишнього середовища. НаприкладСукупність механізмів в організмі людини спрямована на підтримку сталої температури тіла. Саме за цієї температури (36—37$$^{\circ}$$C) функціонують ферменти, завдяки яким відбувається травлення. Якщо температура підвищується, апетит зникає, може з’явитися відчуття нудоти, що свідчить про те, що ферменти перестають функціонувати. Якби температура тіла людини змінювалася зі зміною температури навколишнього середовища, травлення було б неможливим, що призвело б до загибелі організму. * **Ріст і розвиток**. Живі істоти ростуть і розвиваються. Ріст – це збільшення в розмірах і масі, а розвиток – це якісні зміни, які відбуваються в організмі (поява нових органів або ускладнення функцій уже існуючих органів). Розвиток може бути індивідуальним (онтогенез), під час якого організм виявляє усі свої властивості, та історичним. Під час історичного розвитку утворюються нові види. * **Розмноження**. Здатність до відтворення собі подібних – фундаментальна властивість, яка забезпечує не тільки існування виду, а й існування життя на Землі. Новий організм виникає винятково внаслідок розмноження батьківського організму. * **Спадковість і мінливість**. Спадкова інформація організмів зберігається в ДНК або РНК (в деяких вірусів). Вона є відносно сталою та передається нащадкам від батьків. Схожість батьків і нащадків пояснюється саме спадковістю. Однак батьки й нащадки не ідентичні, що є наслідком мінливості. Мінливість є підґрунтям еволюції та проявляється в здатності набувати нових ознак під час індивідуального розвитку (онтогенезу). * **Здатність до адаптацій**. Будова живих істот цілком відповідає умовам середовища, в якому вони живуть. Якщо умови навколишнього або внутрішнього середовища змінюються, організм адаптується, тобто набуває таких нових особливостей будови або функцій, які відповідають новому способу життя. Розрізняють такі **середовища iснування органiзмiв**: * Водне * Ґрунтове * Наземно-повітряне * Організми як середовище життя Усі живі істоти ОКРІМ яких побудовані із клітин?рослинивіруситварини Рослини, тварини, гриби та лишайники, бактерії – побудовані з клітин, віруси ж клітинної будови не мають (див. п. [«Клітинна будова»](/predmet_vivchennya_biologi_osnovni_oznaki_zhivo_materi_oznachennya#klitynna_budova)) Ріст – це:якісні зміни організмукількісні зміни організму Ріст являє собою кількісні зміни організму, а розвиток – якісні (див п. [«Ріст і розвиток»](/predmet_vivchennya_biologi_osnovni_oznaki_zhivo_materi_oznachennya#rist_i_rozvytok)) Оберіть автотрофний організм:собакаоленьромашкаевглена зелена Автотрофні організми – це організми, які самі виробляють органічні речовини, зокрема рослини та деякі бактерії. Олень і собака – це гетеротрофні організми, вони споживають вже готові органічні речовини, а евглена зелена – міксотроф, тобто вона змінює тип живлення залежно від ситуації. Яка з перелічених властивостей НЕ є властивістю всіх живих істот?клітинна будоварозмноженняздатність здійснювати настіїздатність до саморегуляції **Настії** – це один із типів руху рослин, але не всіх живих істот. # Царства живого ![Царство](/files/-LWNREclYJrZRwSTkAg8) Усю живу природу можна поділити на дві імперії: Клітинні та Неклітинні. Як уже згадувалося вище, тільки віруси не мають клітинної будови та проявляють процеси життєдіяльності винятково в клітинах інших організмів. **Імперія Клітинні** включає надцарства Еукаріоти (Ядерні) та Прокаріоти (Доядерні). До еукаріотів належать ті організми, в більшості клітин яких наявні ядра. **Ядро** – це органела, яка регулює процеси життєдіяльності в клітині, та в якій зберігається спадкова інформація. До Еукаріотів належать три царства живого: Рослини, Тварини та Гриби та лишайники. У Доядерних організмів ядро відсутнє, а спадкова інформація зберігається у вигляді великої молекули ДНК, яку називають **нуклеоїдом**. До Прокаріотів належить царство Бактерії. Кішка належить до царства:НеклітинніЕукаріотиРослини та твариниТварини Неклітинні – це не царство, а імперія. Царство Рослини та царство Тварини – це два окремих царства. Еукаріоти – це не царство, а надцарство. Надцарство Еукаріоти НЕ включає в себе:рослинбактерійтварингрибів і лишайників Бактерії належать до надцарства Прокаріоти. # Бiологiчнi науки Біологія – комплексна наука, яка включає в себе багато напрямів. Предмет вивчення деяких біологічних наук необхідно пам’ятати. Нижче наведений мінімальний перелік біологічних наук, який потрібен для того, щоб відповісти на запитання на цю тему на ЗНО з біології. * Ботаніка – наука про рослини; * Зоологія – наука про тварин; * Бактеріологія – наука про бактерії; * Мікологія – наука про гриби; * Ліхенологія – наука про лишайники; * Вірусологія – наука про віруси; * Антропологія – дисципліни, присвячені вивченню людини; * Морфологія – вивчає зовнішню будову та форму організмів; * Анатомія вивчає внутрішню будову та форму організмів; * Фізіологія – наука про функції живих організмів та їх частин; * Молекулярна біологія, біохімія та біофізика – дисципліни, які вивчають молекулярний рівень організації життя; * Цитологія – наука про клітини; * Гістологія – наука про тканини; * Біологія розвитку – наука, яка вивчає закономірності індивідуального розвитку; * Генетика – наука про спадковість і мінливість; * Екологія – наука, яка вивчає спосіб життя організмів та їх взаємодію з навколишнім середовищем; * Еволюційне вчення – розділ біології, присвячений дослідженню закономірностей історичного розвитку живого; * Систематика – наука, основним завданням якої є класифікація живих істот; * Палеонтологія – наука, яка досліджує рештки викопних організмів. Під час вивчення біології Ви зустрічатиметесь з усіма переліченими науками і таким чином їх буде легше запам’ятати. Наука, основним завданням якої є класифікація живих істот, це:морфологіяанатоміясистематикамікологія Морфологія та анатомія вивчають будову живих істот, а мікологія досліджує гриби. Предмет вивчення ліхенології – це:бактеріїлишайникигрибирослини Бактерії – це предмет вивчення бактеріології (відділу мікробіології), гриби вивчає мікологія, а рослини – ботаніка. # Предмет вивчення ботанiки. Характеристика царства Рослини Визначення **Ботанiка** – наука про рослини, яка дослiджує їх будову, процеси життєдiяльностi, iндивiдуальний та iсторичний розвиток, взаємозв’язок iз навколишнiм середовищем. Серед напрямів ботаніки розрізняють такі: * Морфологія, анатомія та фізіологія рослин; * Систематика рослин; * Палеоботаніка (досліджує рештки викопних рослин); * Геоботаніка (досліджує рослинність Землі). «Батьком» ботаніки вважається **Теофраст**.\ Для більшості представників царства Рослини характерні певні риси, за якими ці організми виокремили в окреме царство. Отже, **ознаки, характерні для Рослин:** * **Автотрофне живлення** (див.п.1). Ця властивість стосується більшості рослин, хоча трапляються й паразитичні організми, які живляться гетеротрофно. Запам'ятай Рослини синтезують органічні речовини та виділяють кисень під час фотосинтезу з вуглекислого газу й води.\ **Фотосинтез** відбувається у хлоропластах – різновиді пластид (пластиди – це органели, властиві рослинним клітинам). * **Необмежений ріст**. * **Клітинна стінка з целюлози.** Клітинна стінка оточує клітини не тільки рослин, а й грибів і бактерій, вона є надмембранною структурою. Однак у клітинній стінці грибів міститься інший вуглевод – хітин, а в бактерій – муреїн. Целюлоза – вуглевод, характерний саме для рослин. Він надає клітинам пружності та сталої форми. * **Запасаюча речовина – крохмаль.** Поживні речовини в різних організмів запасаються у вигляді різних вуглеводів. В клітинах рослин запасаються зерна крохмалю. Вірним є твердження:Рослини запасають глікогенРослини ростуть без обмеженьФотосинтез властивий лише паразитичним рослинамКлітинна стінка в рослин містить хітин і целюлозу Рослини запасають не глікоген, а крохмаль. Необмежений ріст – характерна особливість царства Рослини. Фотосинтез властивий усім рослинам, окрім паразитичних. Клітинна стінка в рослин містить целюлозу, а не хітин. # Клiтина та тканини рослин ## Клiтина та тканини рослин ## Рослинна клiтина Визначення **Клiтина** — основна структурно-функцiональна одиниця живого. Клiтина мiстить органели та включення. Органели – це постiйнi структурно-функцiональнi компоненти клiтини. Включення – це непостiйнi компоненти клiтини. Типовi включення у рослиннiй клiтинi – це кристали щавлевокислого кальцiю (кальцiй оксалату). Усi органели (постiйнi функцiональнi компоненти клiтини) знаходяться у цитоплазмi. Визначення **Цитоплазма** — це внутрiшнє середовище клiтини. Цитоплазма постiйно рухається. Цей рух називається циклозом. Якщо вiн припиняється, клiтина помирає. У цитоплазмi вiдбуваються деякi реакцiї, необхiднi для життєдiяльностi клiтини. Клiтина оточена **плазматичною мембраною** (плазмалемою), а в рослинної клiтини наявний надмембранний комплекс – клiтинна стiнка з **целюлози**. У клiтиннiй стiнцi є пори, через якi проходять цитоплазматичнi мiсточки – **плазмодесми**. Плазмалема, цитоплазма та ядро становлять живий вмiст рослинної клiтини – **протопласт**. Плазмодесмами протопласти рiзних клiтин об’єднуються в єдину систему. Система протопластiв називається **симпласт**, а система клiтинних стiнок – **апопласт**. У клiтинi рослини також мiстяться включення – непостiйнi компоненти. До включень належать, наприклад, пiгменти або кристали щавлевокислого кальцiю (кальцiй оксалату). | Двомембраннi | Одномембраннi | Немембраннi | | | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | --------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | - | | **Ядро** – округла органела, яка керує усіма процесами життєдіяльності клітини та в якій зберігається спадкова інформація. У двомембранній оболонці ядра наявні ядерні пори, через які відбувається транспорт речовин у ядро та з нього. Всередині ядра знаходиться хроматин (розкручені хромосоми) та ядерце – структура, у якій відбувається синтез субодиниць рибосом. | **Ендоплазматична сітка** (ЕПС; ендоплазматичний ретикулум) – органела, яка становить єдине ціле із зовнішньою оболонкою ядра. На поверхні ЕПС синтезуються органічні речовини. ЕПС може бути зернистою (гранулярною) та незернистою (агранулярною). На зернистій ЕПС розташовані рибосоми, а отже, на ній відбувається синтез білка. Не гладенькій ЕПС синтезуються жири та вуглеводи. | **Рибосома** – органела, субодиниці якої синтезуються в ядерці. За участі рибосоми здійснюється синтез білка. Рибосома складається з двох субодиниць – великої та малої. Рибосоми розташовані в клітині або на поверхні гранулярної ЕПС, або вільно в цитоплазмі. | | | **Мітохондрія** – органела, в якій відбувається клітинне дихання, «енергетична станція» клітини. В мітохондрії в результаті дихання синтезуються молекули АТФ – джерело енергії клітини. | **Апарат Гольджі** – органела, яка побудована з плоских мембранних мішечків. В апараті Гольджі зберігаються та з нього транспортуються органічні речовини. | | | | **Пластиди** – органели, характерні для рослин. Органела зеленого кольору (через великий вміст хлорофілу), у якій відбувається фотосинтез – це хлоропласт. Існують також хромопласти, які містять різні пігменти(червоні, помаранчеві, жовті) та впливають на забарвлення клітини, та лейкопласти – безбарвні пластиди, у яких запасаються поживні речовини. | **Вакуоля** – найбільша органела в рослинній клітині. Зовні вакуоля оточена мембраною – тонопластом, а всередині органели міститься розчин солей, органічних речовин, продуктів життєдіяльності клітини, пігментів. Вакуоля регулює тургорний тиск (всередині рослинної клітини, який збільшується, коли до клітини потрапляє вода та всі органели притискуються до клітинної стінки), надає червоного, синього або пурпурного забарвлення плодам, брунькам і квіткам завдяки пігментам антоціанам. | | | ![Клітина](/files/-LWNREedFl7TFHE4kIAu) На малюнку чiтко видно клiтинну стiнку з порами, яка оточує клiтину. ![Хроматин](/files/-LWNREef2cPHhjxr-XNX) Лiва верхня частина – хроматин (розкрученi хромосоми) всерединi ядра. Зовнiшня оболонка ядра поступово переходить в ендоплазматичну сiтку (зафарбована темно-сiрим кольором). ![Ядерна пора в ядерній оболонці](/files/-LWNREeh_ABpoaPeSCoS) Ядерна пора в ядернiй оболонцi. ![Гранулярна ендоплазматична стінка](/files/-LWNREejMKhhwyiFgvxB) Гранулярна ЕПС, на якiй позначено рибосоми. ![Рибосома](/files/-LWNREelau4tireUJXyg) Рибосома. ![Комплекс Гольджі](/files/-LWNREeniKFhQ4iLsmBV) Комплекс Гольджi. ![Мітохондрії](/files/-LWNREepmnBOLfg99yVK) Мiтохондрiя. На малюнку чiтко видно зовнiшню мембрану та внутрiшню, яка утворює складки – кристи. ![Хлоропласт](/files/-LWNREeryqViZAfrfbZc) Хлоропласт. Особливостi, характернi саме для рослинної клiтини: * Наявнiсть клiтинної стiнки з целюлози * Наявнiсть пластид * Наявнiсть великої вакуолi, заповненої клiтинним соком * Накопичення крохмалю. До основних функцій ядра належать:Участь у синтезі білківБар'єрна та транспортна функціяКерування всіма процесами в клітині та збереження спадкової інформаціїФормування міжклітинних контактівУчасть у синтезі білків – це функція рибосом, а бар'єрна, транспортна функції з формуванням міжклітинних контактів – це функції плазмалеми (плазматичної мембрани), що оточує клітину. Зазначте місце синтезу жирів у клітині:ЯдроГладенька ЕПСЗерниста ЕПСМітохондріяВ ядрі зберігається спадкова інформація, на зернистій ЕПС синтезуються білки, а в мітохондрії відбувається дихання, внаслідок якого синтезується АТФ. До особливостей будови рослинної клітини НЕ належать:наявність гранул глікогенунакопичення крохмалюнаявність клітинної стінки з целюлозинаявність хлоропластівВ клітинах рослин накопичується не глікоген, а крохмаль. Пластиди, у яких накопичується крохмаль, це:хромопластилейкопластихлоропластивсі три типиДо функцій хромопластів належить накопичення пігментів, а до функцій хлоропластів – здійснення фотосинтезу. У лейкопластах же накопичуються зерна крохмалю. # Рослиннi тканини Визначення **Тканина** — це група клiтин, якi мають спiльне походження та функцiї та подiбну будову. Вiдповiдно до будови, рослини подiляють на вищi та нижчi. Визначення**Нижчi рослини** — це тi рослини, якi не мають тканин, тiло яких не подiлено (не диференцiйовано) на органи. До нижчих рослин належать водоростi. **Вищi рослини** — це тi рослини, в яких з’являються тканини, органи. До вищих рослин належать наземнi рослини. Тканини рослин подiляються на постiйнi та твiрну (меристему). Твiрна тканина (меристема) побудована з клiтин з великими ядрами та тонкими стiнками. Це клiтини, якi постiйно дiляться. Твiрна тканина дає початок усiм iншим тканинам та забезпечує регенерацiю рослин. Вона розташована на верхiвках кореня, пагона або всерединi цих органiв. ![Тканини рослин](/files/-LWNRHEincPgBEVTWVf7) Табл. 1: Постійні тканини | Назва тканини | Функції | | ----------------------- | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | **Покривна** |

Основна функція покривної тканини полягає у захисті рослини від несприятливих впливів навколишнього середовища: висихань, коливань температури, механічних ушкоджень тощо. Клітини покривних тканин щільно прилягають одна до одної для того, щоб краще забезпечити захист рослини від зовнішніх впливів. Виділяють три типи покривних тканин (до цього згадувалося лише 2):
Шкірка (епідерма) – первинна покривна тканина, яка побудована з живих клітин. Шкірка вкриває листки та має продихи.
Корок – вторинна покривна тканина, яка формується на поверхнях дворічних стебел.
Кірка – вторинна покривна тканина, яка формується замість корку. Побудована з мертвих клітин.

| | **Основна** (паренхіма) |

Основна тканина займає більшу частину рослинного організму. Виділяють такі основні тканини:
Асиміляційна (фотосинтезуюча) побудована з клітин, які містять велику кількість хлоропластів. Ця тканина розташована в листках та зелених стеблах, у ній відбувається фотосинтез.
Запасаюча тканина не містить хлоропластів, у ній відкладаються такі поживні речовини, як крохмаль, олії, цукор тощо. Запасаюча тканина розташована у серцевині стебел, насінні, бульбах, цибулинах, плодах тощо.
Повітроносна тканина (аеренхіма) має заповнені повітрям міжклітинники, завдяки яким відбувається газообмін. Аеренхіма наявна у болотних і водних рослин.
Водоносна тканина побудована з клітин, які містять велику кількість води. Така тканина наявна в рослин посушливих місцевостей.

| | **Механічна** |

Механічна тканина надає рослинам пружності та міцності. Існує два види механічної тканини: коленхіма та склеренхіма.
Коленхіма побудована із живих клітин, а склеренхіма – із мертвих.

| | **Провідна** |

По провідних тканинах відбувається висхідний (від кореня до стебла, листків) та низхідний (від листків до кореня) рух речовин. Розрізняють такі провідні тканини:
Ксилема (деревина) побудована із мертвих клітин, які утворюють судини (трахеї та трахеїди). По ній неорганічні речовини рухаються вгору (висхідний рух).
Флоема (луб) побудована із живих клітин, які утворюють ситоподібні трубки. По флоемі органічні речовини, утворені під час фотосинтезу, транспортуються від листків до кореня.

| Виберіть тканину, яка відсутня в рослинному організмі:ПровіднаМ’язоваТвірнаАсиміляційна Коленхіма та склеренхіма належать до:провідних тканинпокривних тканинмеханічних тканиносновних тканин Механічна тканина надає рослинам пружності та міцності. Існує два види механічної тканини: коленхіма та склеренхіма. Коленхіма побудована із живих клітин, а склеренхіма – із мертвих. Співвіднесіть тканини та функції:\ МеханічнаЗахист рослини від несприятливих впливів навколишнього середовищаФотосинтез, запасання поживних речовин, газообмінПружність і міцність рослиниПроведення нервових імпульсівТранспорт органічних та неорганічних рослин по рослинному організму ПокривнаЗахист рослини від несприятливих впливів навколишнього середовищаФотосинтез, запасання поживних речовин, газообмінПружність і міцність рослиниПроведення нервових імпульсівТранспорт органічних та неорганічних рослин по рослинному організму ОсновнаЗахист рослини від несприятливих впливів навколишнього середовищаФотосинтез, запасання поживних речовин, газообмінПружність і міцність рослиниПроведення нервових імпульсівТранспорт органічних та неорганічних рослин по рослинному організму ПровіднаЗахист рослини від несприятливих впливів навколишнього середовищаФотосинтез, запасання поживних речовин, газообмінПружність і міцність рослиниПроведення нервових імпульсівТранспорт органічних та неорганічних рослин по рослинному організму Нервові імпульси у рослин відсутні (зайвий варіант). # Вегетативнi органи рослин Визначення **Орган** — це частина органiзму, яка має певне розташування, будову та виконує певнi функцiі. Органи та тканини наявнi лише у вищих рослин. ![Органи рослин](/files/-LWNRBcn2rRDw-a_XNhV) Вегетативнi органи До вегетативних органів вiдносять корiнь та пагiн. Це органи, якi виконують основнi життєво важливi функцiї, тобто забезпечують дихання, живлення, фотосинтез, транспiрацiю, транспорт тощо. В процесi еволюцiї вегетативнi органи виникли ранiше за репродуктивнi. Репродуктивнi (генеративнi) органи До репродуктивних органів вiдносять квiтку, насiнину та плiд. Цi органи виконують функцiї розмноження, формування, захисту, розвитку та розповсюдження зачаткiв. Співвіднесіть функції органів рослин із загальною класифікацією:\ Вегетативні органифотосинтез, транспірація, дихання, транспорт речовин, механічна функціярозмноження, формування, захист і розповсюдження зачатків. Репродуктивні органифотосинтез, транспірація, дихання, транспорт речовин, механічна функціярозмноження, формування, захист і розповсюдження зачатків. # Корiнь Визначення **Корiнь** — це пiдземний вегетативний орган рослин, якому властивi галуження та необмежений рiст. Залежно вiд походження, коренi можуть бути: * головними (утворюються iз зародкового корiнця насiнини); * додатковими (утворюються на рiзних частинах пагона); * бiчними (вiдгалужуються вiд головного або додаткових коренiв). Корiнь виконує ряд важливих **функцiй**: 1. Закрiплення рослини в ґрунтi. 2. Поглинання води та мiнеральних речовин. 3. Видiлення продуктiв життєдiяльностi (вуглекислого газу, слизiв, амiнокислот). 4. Синтез деяких речовин, наприклад, амiнокислот та бiологiчно активних речовин (ферментiв). 5. Запасання органiчних речовин. 6. Вегетативне розмноження. До функцій кореня НЕ належать:фотосинтезвиділення продуктів життєдіяльностівегетативне розмноженнясинтез деяких речовин З перелічених функцій корінь не здійснює лише фотосинтез. Співвіднесіть різновид кореня за походженням із його характеристикою:\ Головний коріньутворюється із зародкового корінця насіниниутворюється на головному або додатковому кореняхутворюється на різних частинах пагона Бічний коріньутворюється із зародкового корінця насіниниутворюється на головному або додатковому кореняхутворюється на різних частинах пагона Додатковий коріньутворюється із зародкового корінця насіниниутворюється на головному або додатковому кореняхутворюється на різних частинах пагона # Кореневi системи Усi коренi рослини об’єднуються в **кореневi системи**. Розрiзняють два види кореневих систем: * а) – стрижнева; * б) – мичкувата. ![Стрижнева та мичкувата кореневі системи](/files/-LWNREd0bwjo3DSmvdYy) | Стрижнева коренева система | Мичкувата коренева система | | ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | Головний корiнь значно **вирiзняється** за товщиною та довжиною серед iнших коренiв. Така коренева система властива дводольним рослинам. | Головний корiнь **не вирiзняється** серед бiчних або вiдмирає. Така коренева система властива однодольним рослинам. | Дводольним рослинам властива:відсутність кореневої системимичкувата коренева системастрижнева коренева система У дводольних рослин вже наявна коренева система, причому стрижнева. Мичкувата коренева система властива більшості однодольних рослин. Співвіднесіть кореневу систему та її характеристику:\ Стрижнева коренева системаголовний корінь не вирізняється серед бічних або рано відмираєголовний корінь яскраво виражений Мичкувата коренева системаголовний корінь не вирізняється серед бічних або рано відмираєголовний корінь яскраво виражений # Зони кореня У будовi кореня видiляють кiлька зон, розглядаючи його знизу вгору: ![Зони корення](/files/-LWNRDJKynp5upQ3JwnI) **I. Кореневий чохлик** – утворення, яке вкриває зону поділу, захищає її вiд механiчних впливiв i сприяє просуванню кореня вглиб субстрату. Клiтини кореневого чохлика регулярно злущуються та замiнюються на новi. **II. Зона подiлу** – вкрита кореневим чохликом. Ця дiлянка побудована з клiтин твiрної тканини, якi постiйно дiляться та забезпечують верхiвковий рiст кореня. Довжина зони подiлу становить 1-3 мм. **III. Зона розтягування** побудована з клiтин, якi вже не дiляться, а набувають постiйної форми, розтягуються. Таким чином корiнь росте в довжину. Разом iз зоною подiлу утворює *зону росту*. **IV. Всисна зона** (зона всмоктування, зона кореневих волоскiв). На цiй дiлянцi клiтини покривної тканини (епiблеми) утворюють одноклiтиннi вирости – кореневi волоски. Вони збiльшують поглинальну поверхню кореня та всмоктують воду з розчиненими в нiй мiнеральними речовинами. Довжина цiєї зони становить близько 1,5-2см. Кореневi волоски живуть в середньому 10-20 дiб, а потiм вiдмирають i злущуються. Зона всмоктування постiйно перемiщується, адже корiнь росте i всi його дiлянки просуваються вглиб субстрату. **V. Провiдна зона** (зона бiчних коренiв) – найдовша зона кореня. На цiй дiлянцi з’являються бiчнi коренi, якi закрiплюють рослину в грунтi. Також у провiднiй зонi з’являються транспортна та механiчна тканини. Завдяки якій структурі вода та мінеральні речовини, розчинені в ній, потрапляють у корінь?осьовий циліндркореневий волосокбічний корінькоренева шийка Кореневі волоски всмоктують воду та мінеральні речовини. Осьовий циліндр містить транспортну та механічну тканини, коренева шийка – місце переходу кореня в пагін, а бічний корінь закріплює рослину в грунті. Зона кореня, що вкриває зону поділу та виконує захисну функцію – цевсисна зоназона кореневих волосківкореневий чохликзахисна зона Всисна зона та зона кореневих волосків – це одна й та сама ділянка кореня, яка виконує функцію всмоктування води з розчиненими у ній неорганічними речовинами; захисної зони не існує. Бічні корені формуються у зонікореневих волосківпровідній зонізоні поділузоні розтягування Формування бічних коренів відбувається у провідній зоні (зоні бічних коренів), у зоні кореневих волосків відповідно формуються кореневі волоски, а не бічні корені; зони поділу та розтягування забезпечують ріст кореня. # Внутрiшня будова кореня у всиснiй зонi Зовнi розташований шар клiтин покривної тканини(епiблеми), який дає початок одноклiтинним виростам – кореневим волоскам. Шар епiблеми позначений пiд №1. Через кореневi волоски мiнеральнi речовини та вода надходять до первинної кори, побудованої з основної тканини, а потiм потрапляють до центрального цилiндру. Первинна кора (№2) здiйснює ряд функцiй, зокрема захисну, запасаючу, синтезу речовин та газообмiну. ![Внутрішня будова кореня](/files/-LWNRE31DmsQPif95HI9) Вона складається iз трьох послiдовно розмiщених шарiв: екзодерми, мезодерми та ендодерми. Екзодерма розташовується безпосередньо пiд епiблемою та зазвичай побудована з окорковiлих клiтин. Мезодерма розташована глибше та вiдрiзняється вiд iнших шарiв великими мiжклiтинниками. Основнi функцiї мезодерми – газообмiн, запасання та синтез органiчних речовин. Ендодерма – це один ряд клiтин, що оточує центральний цилiндр (стелу). Зовнiшнiй шар центрального цилiндру – перицикл (№3) – дає початок бiчним кореням. Всерединi центрального цилiндру (№5) знаходяться транспортна та механiчна тканини. Транспортна тканина представлена судинами (№4), з яких формується ксилема, та ситоподiбними трубками (№6), з яких формується флоема. По судинах вгору транспортуються неорганiчнi речовини, тобто вода та мiнеральнi сполуки, а по ситоподiбних трубках вниз транспортуються органiчнi речовини, що утворюються в результатi фотосинтезу. ![Внутрішня будова кореня](/files/-LWNRE33eb0QOZha-LM8) Встановіть відповідність між номером структури на малюнку та її функцією.\ Функція структури №1транспорт води з мінеральними речовинами вгорувсмоктування води з мінеральними речовинамитранспорт органічних речовин внизутворення бічних коренів Функція структури №3транспорт води з мінеральними речовинами вгорувсмоктування води з мінеральними речовинамитранспорт органічних речовин внизутворення бічних коренів Функція структури №4транспорт води з мінеральними речовинами вгорувсмоктування води з мінеральними речовинамитранспорт органічних речовин внизутворення бічних коренів Функція структури №6транспорт води з мінеральними речовинами вгорувсмоктування води з мінеральними речовинамитранспорт органічних речовин внизутворення бічних коренів # Видозмiни кореня | Видозмiна | Характеристика | Представники | Зображення | | -------------------------------- | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | -------------------------------------- | ------------------------------------------------ | | Коренеплід | Виконує запасаючу функцiю та формується внаслiдок потовщення головного кореня. | **морква, буряк, петрушка** | ![Морква](/files/-LWNREF9LcwHeCpvyuRR) | | Бульбокоренi або кореневi бульби | Виконують запасаючу функцiю та формуються внаслiдок потовщення бiчних або додаткових коренiв. | **Жоржина, батат, пшiнка весняна** | ![Бульбокорені](/files/-LWNREFBsM_45VAB7XA-) | | Повiтрянi коренi | Виконують функцiю живлення та виникають у рослин, якi живуть на iнших рослинах. Повiтрянi коренi поглинають воду та поживнi речовини безпосередньо з повiтря. | **Орхiдеї** | ![Орхідеї](/files/-LWNREFDijQIL95hGuGr) | | Дихальнi коренi або пневматофори | Виникають в болотних рослин та забезпечують нижню частину рослини киснем. | **Болотний кипарис, мангровi рослини** | ![Болотний кипарис](/files/-LWNREFFGiOL3gD2mhkg) | | Ходульнi коренi | Виконують опорну функцiю, тобто утримують рослину в певному положеннi. | **Кукурудза, мангровi рослини** | ![Ходульні корені](/files/-LWNREFHk8GW6GMnZpQG) | | Коренi-присоски або гаусторiї | Коренi присоски з’являються в рослин-паразитiв та напiвпаразитiв та забезпечують живлення за рахунок рослини, на якiй живе паразит. | **Омела, повитиця, вовчок** | ![Омела](/files/-LWNREFJw3piFddaNDbk) | | Коренi-причiпки | Виконують функцiю закрiплення рослини на певнiй опорi. | **Фiкуси, лазячi лiани, плющi** | ![Омела](/files/-LWNREFLCrgmjYfjFdZF) | До видозмін кореня відноситься:коренеплід картоплікоренеплід морквикореневище пиріюкореневище півників У дводольних рослин вже наявна коренева система, причому стрижнева. Мичкувата коренева система властива більшості однодольних рослин. Корені-причіпки наявні у:повитицікартопліморквиплюща Корені-причіпки здійснюють функцію закріплення на опорі та наявні у ліан, плющів і фікусів. Повитиця – рослина-паразит, тому в неї формуються корені-присоски, у картоплі формуються бульбокорені, а у моркви – коренеплід. Функція повітряних коренів орхідей полягає у забезпеченні:живленнядиханняфотосинтезузакріплення на опорі Орхідеї – рослини-епіфіти. Тобто вони живуть на інших рослинах, але живляться не за рахунок цих рослин, а самі, шляхом поглинання поживних речовин із повітря. Саме цей процес забезпечують повітряні корені. # Добрива \ Добрива сприяють кращому мiнеральному живленню рослин та запобiгають виснаженню ґрунту. ![Добрива](/files/-LWNRDMQJPbMETS5uU0a) Добрива можуть бути *органiчними* та *мiнеральними*. До органiчних добрив вiдносять перегнiй, торф та пташиний послiд. До неорганiчних добрив вiдносять: * фосфатнi – пришвидшують рiст i розвиток рослин, достигання плодiв; * нiтратнi – пiдвищують врожайнiсть та вегетативну масу рослин; * калiйн\* – пiдвищують холодо та посухостiйкiсть рослин, посилюють розвиток коренiв. До мінеральних добрив належить:торфпташиний послідперегнійкалійні добрива Торф, пташиний послід і перегній належать до органічних добрив. Які мінеральні добрива найкраще підвищують врожайність і вегетативну масу рослин?фосфатнінітратнікалійніторф Tорф є органічним добривом; фосфатні добрива найкраще пришвидшують ріст i розвиток рослин, достигання плодів, а калійні - підвищують холодо- та посухостійкість рослин, посилюють розвиток коренів. # Пагiн: загальна характеристика Визначення **Пагiн** — надземний вегетативний орган рослин, який складається зi стебла, бруньок i листкiв. Пагiн виник у рослин, як пристосування до життя в наземно-повiтряному середовищi. ![Діаграма](/files/-LWNRBt1p_fM5E5si0oB) Визначення **Стебло** – це вiсь усього пагона. На стеблi тримаються листки та бруньки. Визначення **Листки** — бiчнi частини пагона, якi здiйснюють фотосинтез i транспiрацiю (випаровування). Листки прикрiплюються до стебла у **вузлах** (а), вiдстань мiж сусiднiми вузлами називається **мiжвузлям** (б). Уявний кут, який наявний мiж стеблом i листком, називається **листковою пазухою**. ![Схема](/files/-LWNRBt3D6rcq5v7OREr) Мiжвузля iнколи можуть бути видовженими або вкороченими. Наприклад Укороченi пагони яблунi та грушi навiть мають окрему назву. Їх називають **плодушками**, тому що на них формуються квiтки та плоди. Пiд час обрiзування дерев плодушки зберiгають. З iншого боку, на пагонах iнколи утворюються новi пагони з дуже видовженими мiжвузлями. Такi пагони вовчки – негайно видаляють. На верхiвцi пагона та в пазухах знаходяться бруньки, вiдповiдно, верхiвковi (г) та пазушнi (в). Якщо в рослини кiлька пагонiв, то той, який утворився з насiнини, називається головним. \
Визначення **Брунька** – це власне зачатковий пагiн. До загальних функцiй пагона належать: * Опорна (утримання на собi усiх надземних органiв рослин); * Транспортна; * Запасаюча; * Здiйснення фотосинтезу (листки та молодi зеленi стебла фотосинтезують); * Вегетативне розмноження. Пагін складається з:кореня та стебластебла, бруньок і листківстебла та брунькибруньки та квітки Пагін – це вегетативний орган, який включає в себе стебло, бруньки та листки.\ Корінь – це інший вегетативний орган, а квітка – це генеративний орган. # Рiст та галуження пагона ## Ріст пагона | Верхівковий (апікальний) | Вставний (інтеркалярний) | | --------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | Верхівковий ріст обумовлений діленням клітин твірної тканини (меристеми) конуса наростання верхівкової бруньки. | Вставний ріст обумовлений діленням клітин твірної тканини (меристеми), які розташовані у міжвузлях, що вже не ростуть. | ## Галуження пагона Визначення **Галуження** — поява на головному пагонi пагонiв пiдлеглих порядкiв. Це означає, що на осі першого порядку – на тому пагоні, який утворився з насінини, утворюються осі наступних порядків. Галуження сприяє збільшенню сфер живлення насінини, кращому розповсюдженню спор, насіння та плодів. Розрізняють такі типи галуження: Дихотомічне (або вилчасте): перша точка росту ділиться на дві, друга точка росту і так далі. Таке галуження властиве плаунам. Моноподіальне: пагін стрімко росте вгору за рахунок верхівкової точки росту, а з боків материнської осі наростають вісі наступних порядків. Такий тип властивий хвойним. Симподіальне: галуження верхівкова точка росту відмирає, а з міжвузля утворюється пагін наступного порядку, далі його точка росту відмирає, а з міжвузля утворюється пагін наступного порядку. Такий тип галуження найрозповсюдженiший у природі. # Пагiн: брунька Визначення **Брунька** – це зачаток пагона або пагiн iз вкороченими мiжвузлями. За будовою бруньки подiляють на три види: * Репродуктивнi (або генеративнi). З цiєї бруньки розвивається суцвiття або поодинока квiтка. * Вегетативнi. З цiєї бруньки розвивається звичайний пагiн iз бруньками та листками. * Вегетативно-генеративнi (або вегетативно-репродуктивнi). З цiєї бруньки розвивається пагiн iз бруньками, листками та квiтками. У будь-якiй бруньцi наявний конус наростання, в якому розташована твірна тканина, що зумовлює верхівковий (апікальний) ріст пагона. Брунька захищена покривними лусками. Пiд покривними лусками знаходяться зачатковi листочки. У генеративнiй бруньцi також наявне зачаткове суцвiття. \ До функцiй бруньки вiдносять: 1. Галуження пагона; 2. Рiст пагона; 3. Розмноження рослин; Бруньки також класифiкують за розташуванням та за активнiстю. За **розташуванням** розрiзняють такi бруньки: * Верхiвковi: розташовані на верхівці пагона та зумовлюють його апікальний ріст; * Бічні * Пазушні: знаходяться у пазухах листків; * Додаткові: розвиваються на будь-яких інших вегетативних органах; За \*\*активнiстю\*\* розрiзняють такi бруньки: * Активнi: починають функцiонувати одразу пiсля закiнчення зими; * Сплячi: залишаються в стані спокою після зими. Їх розвиток зазвичай зумовлений якоюсь подією, наприклад, відмиранням верхівкової бруньки. ## Розвиток пагона з бруньки Пiсля пiдвищення температури навеснi, покривнi луски бруньки поступово розсуваються. З’являються першi маленькi листочки, а стебло починає видовжуватися, мiжвузля досягають нормальної довжини. Пiсля цього верхiвкова брунька зазвичай вiдмирає, внаслiдок пошкодження, вiдмерзання, вiдсихання тощо. Верхiвкова брунька не вiдновиться i в тому випадку, якщо з неї розiв’ється квiтка або суцвiття. З вегетативної бруньки утворюється:суцвіттяпоодинока квіткапагін з квіткамипагін із листками та бруньками З генеративної бруньки розвивається суцвіття або поодинока квітка. З вегетативної бруньки розвивається пагін із листочками та бруньками, а з вегетативно-репродуктивної – пагін із квітками. # Пагiн: стебло Визначення **Стебло** — це вiсь пагона, яка несе на собi бруньки та листки. До функцій стебла відносять: * опорну (стебло несе на собі інші органи рослини); * транспортну (по стеблу відбувається транспорт речовин) ; * фотосинтез (молоді зелені стебла фотосинтезують). Внутрiшня будова стебла: ![Внутрiшня будова стебла](/files/-LWNRCyB_rsDxaL5_Nsq) Всерединi стебло має визначену структуру: * Зовнi воно оточено покривною тканиною – шаром шкiрки – 1 та шаром корку – 2. Вона виконує захисну функцiю. * Під корком розташована кора – 3, утворена основною та провідною тканинами. В ній містяться зерна крохмалю та кристали щавлевокислого кальцію. В корі також розташований луб (флоема). Луб не однорідний, він складається з твердого та м’якого лубу. Твердий луб – 4 утворений міцними волокнами, а м’який луб – 5 містить провідні тканини – ситоподібні трубки та клітини-супутниці. По флоемі відбувається транспорт органічних речовин від листків до кореня, тобто вниз. * Під лубом знаходиться шар камбію – 6 – твірної тканини, яка зумовлює бічний ріст. При діленні камбію, клітини відкладаються назовні та всередину, внаслідок чого рослина потовщується. Камбій функціонує періодично, від весни та до зими. Взимку камбій не ділиться. Внаслідок такої періодичності утворюються річні кільця – неоднорідні шари деревини. * За камбієм розташована деревина (ксилема; – 7). Деревина складається з річних кілець. Деревина (ксилема) товща за кору, тому що під час ділення камбію (який не функціонує тільки взимку) більше клітин відкладається всередину стебла, тобто формується нове річне кільце – 8. Ксилема побудована з механічних та провідних тканин (у ній наявні судини – 9, по яких вода та мінеральні речовини транспортуються від кореня вгору). * Глибше за деревину розташована серцевина – 10. У ній зазвичай відкладаються поживні речовини. * Стебло пронизане горизонтальними серцевинними променями – 11, які забезпечують транспорт речовин у горизонтальному напрямку. У 5-річній гілці яблуні:Одне річне кільце5 річних кілець10 річних кілець25 річних кілець Скільки років існує гілка, стільки в неї і річних кілець. Річні кільця формуються внаслідок щорічного функціонування камбію. Яка особливiсть внутрiшньої будови стовбура дерева зумовлена сезоннiстю?товщина шару деревининаявнiсть сердцевих променiввiдсутнiсть пухкої сердцевининаявнiсть рiчних кiлець Рiчнi кiльця формуються внаслiдок перiодичної, щорiчної роботи камбiю, який працює сезонно – навеснi, влiтку та восени. Стебло потовщується завдяки:флоемiкамбiюксилемiсерцевинi Камбiй – твiрна тканина, яка зумовлює потовщення рослин. # Транспорт речовин Транспорт відбувається по висхідній та низхідній течіях. | Течія | Висхідна | Низхідна | | ---------------------------------------------- | ---------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | **Речовини, які транспортуються** | Мінеральні речовини та вода, інколи органічні речовини, що відкладалися у підземних органах | Органічні речовини, синтезовані в листках і стеблі | | **Характеристика різновиду провідної тканини** | Деревина (ксилема – рис. а) утворена судинами – трубочками з мертвих клітин, стінки між якими розчинилися. | Луб (флоема – рис. б) утворений ситоподібними трубками – вертикальними рядами живих клітин. В деяких рослин функціонують клітини-супутниці, які виконують допоміжну функцію. | ![Течії](/files/-LWNRE3_WyrRMIvcuEju) По флоемi рухаються:розчини органiчних речовин до пiдземної частини рослинирозчини мiнеральних солей до пiдземної частини рослинирозчини органiчних речовин до надземної частини рослинирочини мiнеральних солей до надземної частини рослини По ситоподiбних трубках флоеми, утворених живими клiтинами, органiчнi речовини транспортуються вниз, а по судинах ксилеми, утворених мертвими клiтинами, мiнеральнi солi та вода транспортуються вгору. Виберiть ознаки судин рослин:живi клiтини;мертвi клiтини;входять до складу ксилеми;входять до складу флоеми;забезпечують низхiдний потiк речовини;забезпечують висхiдний потiк речовини; По ситоподiбних трубках флоеми, утворених живими клiтинами, органiчнi речовини транспортуються вниз, а по судинах ксилеми, утворених мертвими клiтинами, мiнеральнi солi та вода транспортуються вгору. # Видозмiни ## Надземнi видозмiни | Назва видозмiни | Будова та функцiі | Представник | Зображення | | --------------- | ------------------------------------------------------------------------------ | --------------------------------- | -------------------------------- | | **Вуса** | Тонкi довгi пагони, за допомогою яких вiдбувається розмноження | Суниця, полуниця, перстач гусячии | ![](/files/-LWNRIQ_EDIbFMBcfg3o) | | **Колючки** | Короткi пагони, якi запобiгають надмiрному випаровуванню та поїданню тваринам | Дика груша, терн, глід | ![](/files/-LWNRIQbsbjia7aY-VUH) | | **Вусики** | Тонкi довгi пагони, за допомогою яких рослини крiпляться до опори | Виноград, огiрок. | ![](/files/-LWNRIQdFG0HtNo7UB8o) | # Пiдземнi видозмiни Функції підземних видозмін: * запасання поживних речовин; * вегетативне розмноження. Ці функції наявні у всіх представників. | Назва видозмiни | Будова | Зображення | | -------------------------------------------------------- | --------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | -------------------------------- | | **Кореневище** (в пирiю, конвалiї, пiвникiв i валерiани | Схоже на корiнь, але замiсть кореневого чохлика має верхiвкову бруньку. На кореневищi наявнi луски – зачатковi листки | ![](/files/-LWNRBvvTzO5wrr0VUDx) | | **Бульба** (в картоплi та топiнамбурi) | Товстий, м’ясистий пагiн iз редукованими листочками, у пазухах яких наявнi брунькии | ![](/files/-LWNRBvxO0xx8UTN7O_b) | | **Цибулина** (в цибулi, часнику, тюльпана, лiлії) | Вкорочений пагiн, у якого наявнi i стебло (денце), i листочки (захиснi сухi луски, а пiд ними – м’ясистi луски). | ![](/files/-LWNRBvzbhwoN9IMrf9q) | | **Бульбоцибулина** (в шафрану) | Вкорочений пагiн, у якому наявнi стебло (денце), i листки – захиснi луски. Поживнi речовини вiдкладаються в денцi. | ![](/files/-LWNRBw0gu2wWvzTngJ_) | Бульби стеблового походження наявні в:картопліпетрушкиморквибуряка Бульби стеблового походження наявні в картоплі та топінамбуру, а в моркви, петрушки та буряка наявні бульби кореневого походження. Вегетативне розмноження якої iз зображених рослин можна здiйснити за допомогою вусiв.![](http://study.ed-era.com/c4x/EdEra/B101/asset/list.png)![](http://study.ed-era.com/c4x/EdEra/B101/asset/kolos.jpg)![](http://study.ed-era.com/c4x/EdEra/B101/asset/klubn.jpg)![](http://study.ed-era.com/c4x/EdEra/B101/asset/kust.jpg) Верхнi – рослини з корневищамi, а остання – рослина з бульбами. Встановiть вiдповiднiсть мiж видозмiною пагона та рослинами, яких ця видозмiна утворюється:\ Кореневищецибулинапирійвиноградсуницятопiнамбур Вусацибулинапирійвиноградсуницятопiнамбур Бульбацибулинапирійвиноградсуницятопiнамбур Вусикицибулинапирійвиноградсуницятопiнамбур # Пагiн: листок Визначення **Листок** — це бiчна частина пагона, якiй властивий обмежений рiст. Листок виконує такi функцiї: * Фотосинтез * Газообмiн (дихання) * Транспiрацiя (випаровування) * Вегетативне розмноження. # Зовнiшня будова листка Листок складається з листкової пластинки, до основних функцiй якої належать фотосинтез, газообмiн i транспiрацiя, та основи – мiсця, в якому листок приєднується до стебла. Мiж листковою пластинкою та основою може бути черешок, як на малюнку. Черешок регулює положення листка у просторi. Якщо черешка немає, такий листок називається сидячим. Сидячi листки наявнi, наприклад, в гвоздики, кукурудзи та пшеницi. ![](/files/-LWNRCEcW9iynHkgibOr) У листках наявнi жилки – пучки судин i волокон, якi виступають на листковiй пластинцi та виконують транспортну та опорну функцiї. Iнколи бiля основи листка наявнi прилистки – невеликi бiчнi вирости. Вони виконують рiзнi функцiї у рiзних рослин. Наприклад, у бобових прилистки великi та беруть участь у фотосинтезi й транспiрацiї, а в бiлої акацiї – колючi, та виконують захисну функцiю. \ Узагальнити зовнiшню будову листка можна таким чином: | Частина листка | Функцiї | | ------------------ | ------------------------------------------------------------------------------------------------- | | Листкова пластинка | Газообмiн, транспiрацiя, фотосинтез, iнколи запасання поживних речовин та вегетативне розмноження | | Черешок | Опорна, провiдна, формування листкової мозаїки | | Основа листка | Потовщення, яке з’єднує листок зi стеблом | До основних функцій черешка **НЕ** належить:опорнагазообмінуформування листкової мозаїкипровідна Потвщення, в я кому листок з'єднується зі стеблом, це:листкова пластинка прилисткиоснова листкачерешок # Класифiкацiя листкiв ![Класифiкацiя листкiв](/files/-LWNRDoQKnXkOzQMau3H) Залежно вiд зовнiшньої будови, розрiзняють складнi та простi листки. Визначення **Простi листки** — це листки, в яких на одному черешку розташовується лише одна листкова пластинка, навiть глибоко розсiчена.\ **Складнi листки** — це листки, в яких на одному черешку наявнi кiлька пластинок. Основнi типи складних листкiв | Листок | Представник | Зображення | | ----------------------- | -------------------- | -------------------------------- | | Трiйчастий | Конюшина | ![](/files/-LWNRDoTplZop0l6UCvm) | | Пальчастоскладний | Гiркокаштан, люпин | ![](/files/-LWNRDoVTRUFAmYFDTN4) | | Парноперистоскладний | Горох, жовта акацiя | ![](/files/-LWNRDoX--1RF9CTxqKu) | | Непарноперистоскладний | Троянда, бiла акацiя | ![](/files/-LWNRDoZ3riC70OfHnKh) | В гіркокаштану листки:простітрійчастіпальчастіперистоскладні У конюшини листки:трійчастіперистоскладніпальчастіпрості # Жилкування Означення **Жилкування** — це порядок розташування жилок на листковiй пластинцi. | Тип жилкування | Паралельне | Дугове | Сiтчасте | Дихотомiчне | | ------------------ | -------------------------------------------------------- | ------------------------------------------------- | ---------------------------------------------------- | -------------------------------- | | **Характеристика** | Жилки розташованi паралельно вздовж листкової пластинки | Жилки розташовуються вздовж пластинки дугоподiбно | Вiд однiєї (центральної) жилки вiдгалужуються iншi | Жилки на листку роздвоюються | | **Представники** | злаковi рослини | конвалiя, тюльпан, подорожник | дуб, клен, яблуня, кропива | гiнкго дволопа- теве | | **Зображення** | ![](/files/-LWNRI2WlRaO-c3PEB_8) | ![](/files/-LWNRI2YZt9VGdPMOrsd) | ![](/files/-LWNRI2_TZm87ik-2HbK) | ![](/files/-LWNRI2bMfNoxkQjjivn) | Встановіть відповідність між типом жилкування та рослинами, яким воно властиве. Сiтчастеподорожникпшеницякленгiнкго дволопатеве Дихотомiчнеподорожникпшеницякленгiнкго дволопатеве Дуговеподорожникпшеницякленгiнкго дволопатеве Паралельнеподорожникпшеницякленгiнкго дволопатеве # Листкорозмiщення Означення **Листкорозмiщення** — це порядок розташування листкiв на стеблi. | Тип листкорозмiщення | Почергове (спiральне) | Супротивне | Кiльчасте (мутовчасте) | | -------------------- | --------------------------------------------------------------------------------------------- | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | --------------------------------------------------- | | Опис | У кожному вузлi наявний лише один листочок, а всi разом їх можна з’єднати спiральною лiнiєю | В кожному вузлi розташовуються два листки таким чином, що листки iз сусiднiх вузлiв не затiнюють один одного. | В одному вузлi розташовуються бiльш, нiж два листки | | Представники | Яблуня, береза, пшениця, верба | М’ята, бузок, клен, гвоздика | Хвощi, елодея, олеандр, вороняче око | | Зображення | №1 на малюнку | №2 на малюнку | №3 на малюнку | ![Зображення для таблиці](/files/-LWNRDiI0Zoo8lerp475) Розташування листкiв по три i бiльше у вузлi називаєтьсяспiральниммутовчастимпочерговимсупротивним При почерговому (спiральному) листкорозмiщеннi у кожному вузлi наявний лише один листочок, а всi разом їх можна з’єднати спiральною лiнiєю, при супротивному – в кожному вузлi розташовуються два листки таким чином, що листки iз сусiднiх вузлiв не затiнюють один одного, а при кiльчастому(мутовчастому) – в одному вузлi розташовуються бiльш, нiж два листки. Встановiть вiдповiднiсть мiж типом листкорозмiщення та рослиною, для якої вiн характерний:\ ПочерговеХвощЯблуняБузок СупротивнеХвощЯблуняБузок КiльчастеХвощЯблуняБузок # Внутрiшня будова листка **№1** Зверху та знизу листок вкритий тонким шаром безбарвної покривної тканини – шкiрки (або епiдерми) Зазвичай на шкiрцi наявний шар кутикули, утвореної з кутину (жироподiбної речовини), яка захищає листок вiд коливань температури, проникнення шкiдникiв або збудникiв iнфекцiй. В епiдермi наявнi продихи – це структури, якi побудованi з двох бобоподiбних клiтин, що мiстять багато хлоропластiв i можуть змiнювати свою форму. Змiнюючи форму, клiтини розширюють або звужують продихову щiлину. Продихи забезпечують процеси газообмiну та транспiрацiї. ![Внутрiшня будова листка](/files/-LWNRD9oO03Xf0DrYfnb) **№2** Пiд епiдермою розташований мезофiл, тобто м’якуш листка. Вiн утворений основною тканиною – паренхiмою. Зверху основна тканина стовпчаста. ЇЇ клiтини щiльно прилягають одна до одної. Вони багатi на хлоропласти, а отже, в них активно вiдбувається фотосинтез. Знизу паренхiма губчаста. Мiж клiтинами цiєї тканини наявнi великi мiжклiтинники. Тут також вiдбувається фотосинтез, але не так iнтенсивно, як у стовпчастiй паренхiмi. **№3** У листку наявна жилка. Волокна знаходяться внизу жилки та виконують опорну функцiю. Над ними знаходяться ситоподiбнi трубки, а над ситоподiбними трубками – судини. Фотосинтез найактивніше відбувається у:стовпчастій паренхіміпродихахксилеміпаренхімі Фотосинтез відбувається у стовпчастій та губчастій паренхімі, однак найактивніше цей процес протікає саме у стовпчастій основній тканині. ![Biology](https://study.ed-era.com/c4x/EdEra/B101/asset/pyt.png) На рисунку зображено поперечний розрiз листка. Яка функцiя структури, позначеної буквою Х?газообмiнтранспiрацiятранспорт речовинфотосинтез На малюнку позначено компонент жилки – судини, якi виконують транспортну функцiю. # Явище листопаду Розрiзняють листопаднi та вiчнозеленi рослини. Визначення **Листопаднi рослини** — це тi, якi перебувають якийсь час у безлистому станi. У вiчнозелених рослин листки теж опадають, однак не одночасно, завдяки чому вони не перебувають у безлистому станi. Листопад вiдбувається внаслiдок старiння листка. Пiгмент хлорофiл руйнується, iншi пiгменти – каротиноїди та антоцiани, якi надають листку осiннього забарвлення – жовтого, червоного тощо, накопичуються. Основна функцiя листопаду – це зменшення витрат води. Взимку процес надходження води до рослинного органiзму сповiльнюється, тому рослини скидають листки. У пустелях же листопад вiдбувається влiтку, аби зменшити витрати води у посушливий перiод. # Видозмiни листка | Видозмiна | Характеристика | Представники | Зображення | | -------------------- | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ----------------------------------------------------- | -------------------------------- | | Колючки | Запобiгають надмiрному випаровуванню та поїданню тваринами рослини | Кактуси, молочаї, барбари | ![](/files/-LWNRCeYDVObCPcGFbXp) | | Вусики | Виконують опорну функцiю | Горох, чина, вика, горошок | ![](/files/-LWNRCe_DWGXQG5cGZQo) | | Водозапасаючi листки | М’ясистi, значно потовщенi листки, у яких запасається вода | Очиток, алое | ![](/files/-LWNRCeb1LwEm9_n0gVj) | | Покривнi луски | Виконують захисну функцiю | На бульбах, кореневищi, цибулинах – видозмiнах пагона | ![](/files/-LWNRCedQsVjhDHbFuEU) | | Ловильнi апарати | Листок видiляє спецiальнi липкi секрети. Комахи прилипають та перетравлюються рослиною, забезпечуючи її азотистими сполуками. | Росичка | ![](/files/-LWNRCef9GJ3rM8X1OHc) | Видозмінені листки – це:колючки глодувусики виноградуколючки кактусіввуса суниці Колючки глоду, вусики винограду, вуса суниці – видозміни пагонового походження, а колючки кактусів – видозміна саме листків. Встановiть вiдповiднiсть мiж видозмiною листка та рослиною, для якої вона характерна:\ Колючкигорохкактусросичкавиноградалое Ловильнi апаратигорохкактусросичкавиноградалое Водозапасаючi листкигорохкактусросичкавиноградалое Вусикигорохкактусросичкавиноградалое # Процеси життєдiяльностi рослин ## Транспiрацiя Визначення **Транспiрацiя** — процес випаровування води рослинами. Рослини поглинають та випаровують надзвичайно велику кiлькiсть води. Чому? Значення транспiрацiї * Створення тиску, необхiдного для транспорту речовин; * Запобiгання перегрiванню листкiв; * Розвантаження провiдних тканин вiд надлишку води. Порiвняльна характеристика дихання та фотосинтезу: | Характеристика | Фотосинтез | Дихання | | ---------------------- | ----------------------- | ---------------------------------- | | **Органiчнi речовини** | Синтезуються | Розщеплюються | | **Кисень** | Видiляється | Поглинається | | **Вуглекислий газ** | Поглинається | Видiляється | | **Результат процесу** | Накопичення енергiї | Видiлення енергiї | | **Локалiзацiя** | Клiтини з хлоропластами | Будь-якi клiтини з мiтохондрiями | | **Умови** | Вiдбувається на свiтлi | Вiдбувається на свiтлi i в темрявi | ## Саморегуляцiя Визначення **Фiтогормони** — це хiмiчнi речовини, якi виробляються рослиною та регулюють її рiст i взаємоузгоджене регулювання процесiв жит- тєдiяльностi. \ **Основнi фiтогормони:** * Ауксини – стимуляцiя зав’язування плодiв; * Цитокiнiни – подовжують перiод зберiгання квiтiв, що були зрiзанi, затримують старiння рiзноманiтних зелених овочiв; * Гiберелiни – стимуляцiя проростання насiння, пилку, регулюють цвiтiння; * Етилен – стимуляцiя достигання цитрусових, томатiв, цвiтiння ананасiв; * Абсцизова кислота – стимулює одночасне достигання плодiв. В органiзмах рослин також наявнi алкалоїди – отруйнi речовини, якi захищають рослини вiд поїдання тваринами. Взаємоузгоджене функціонування органів рослини можливе завдяки:тропізмамнервовій системіфітогормонамчинникам навколишнього середовища У рослин відсутня нервова система, тропізм – це різновид рухів, а чинники навколишнього середовища не впливають на взаємоузгоджене функціонування органів рослини. Процеси квiтiння в рослин регулюютьауксиниалкалоїдицитокiнiнигiберелiни Ауксини – стимуляцiя зав’язування плодiв;\ цитокiнiни – подовження перiоду зберiгання квiтiв, що були зрiзанi, затримання старiння рiзноманiтних зелених овочiв;\ алкалоїди – отруйнi речовини, якi утворюються в деяких рослин. Регуляцiю ростових функцiй у багатоклiтинних рослин здiйснюютьфiтонцидифiтогормониалкалоїдивiтамiни До функцiй фiтогормонiв належать регуляцiя процесiв життєдiяльностi рослин, зокрема й росту. # Репродуктивнi органи рослин ## Квітка Визначення **Розмноження** — здатнiсть усiх органiзмiв утворювати собi подiбних, фундаментальна властивiсть живого. Розрізняють розмноження: * **Нестатеве** * поділом клітин навпіл (одноклітинні водорості) * вегетативно (частинами талому або вегетативних органів) * спорами або зооспорами (спеціалізованими клітинами) * **Статеве** (гаметами). Визначення **Гамети** – статевi клiтини з одинарним (гаплоїдним) набором хромосом – n. Коли двi гамети зливаються, вiдбувається заплiднення та утворюється зигота з подвiйним (диплоїдним) набором хросомом – 2n. З цiєї клiтини розвивається повноцiнний органiзм. Нестатеве розмноження НЕ відбувається:вегетативногаметамиспорамиподілом клітинНестатеве розмноження може відбуватись спорами, вегетативно або поділом клітин навпіл, а статеве – гаметами. # Зовнішня будова квітки ## Зовнішня будова квітки Визначення **Квiтка** — це орган статевого розмноження, який являє собою видозмiнений i вкорочений пагiн. ![](/files/-LWNREwH2EknsLu9CJxc) Квітка складається з квітконіжки, квітколожа, оцвітини, тичинок і маточки. Деякі із цих елементів можуть бути відсутні. Квітка кріпиться до пагона за допомогою квітконіжки – своєрідного вкороченого стебла. Якщо квітконіжки немає, квітка називається сидячою. Усі елементи квітки розташовані на квітколожі (№5 на малюнку). У квітки наявна оцвітина (покрив квітки), яка складається з чашечки – сукупності чашолистків (№1 на малюнку), та віночка – сукупності пелюсток (№2 на малюнку). Якщо чашечка й віночок однакові з формою та забарвленням, така оцвітина називається простою, а якщо різні – складною або подвійною. Чашечка (тобто сукупність чашолистків) захищає квітку, її внутрішні частини. Чашечка може бути зрослолистою або роздільнолистою. Пелюстки ж (тобто віночок) приваблюють комах для запилення. Оцвітина може бути відсутня. Віночок може бути зрослопелюстковим або роздільнопелюстковим. У квітці наявна сукупність тичинок (№4 на малюнку) – андроцей У них утворюються пилкові зерна. У квітці також наявний гінецей (№3 на малюнку) – це сукупність плодолистків. Плодолистки формують маточку, у якій утворюється насінний зачаток. Якщо через квітку можна провести кілька площин симетрії, вона називається правильною або актиноморфною, якщо одну площину симетрії – неправильною або зигоморфоною, а якщо жодної – асиметричною. ## Класифікація квіток За наявністю тичинок і маточки квітки класифікують на двостатеві, одностатеві та стерильні. Визначення **Двостатева квiтка** — це квiтка, у якiй наявнi тичинки та маточка. Властивi бiльшостi покритонасiнних рослин. **Одностатева квiтка** — квiтка, у якiй наявнi або тичинки (тичинкова, тобто чоловiча, квiтка), або маточка (маточкова, тобто жiноча, квiтка). Якщо у квiтцi взагалi немає анi тичинок, анi маточки, вона називається **стерильною**. Серед рослин із одностатевими квітками розрізняють однодомних і дводомних. Якщо на одній рослині ростуть і тичинкові, і маточкові квіти, вона називається однодомною (один дім). Такі квітки властиві березі, дубу, огірку. Якщо тичинкові квітки розвиваються на одній особині, а маточкові – на іншій, така рослина називається дводомною (два доми). Такі квіти властиві тополі, обліписі, вербі, тощо. Квітка – цевкорочене стебловидовжений пагінвидозмінений та вкорочений пагінвидозмінене стебло Квітка являє собою видозмінений вкорочений пагін, у той час, як квітконіжка – вкорочене стебло. Як називається покрив квітки?квітколожеоцвітинаандроцейквітконіжка Квітколоже – це частина квітки, на якій розташовуються всі інші елементи квітки, андроцей – сукупність тичинок, а квітконіжка – вкорочене стебло, яке з’єднує квітку з пагоном. Квітка називається жіночою, якщовона двостатевавона стерильнав ній наявна виключно маточкав ній наявні виключно тичинки Жіноча квітка – це одностатева квітка, в якій наявна виключно маточка. # Суцвіття Визначення **Суцвiття** — це сукупнiсть квiток, розташованих на однiй осi. Розрізняють прості та складні суцвіття. *На простому суцвітті квітки розташовані на одній осі*. *На складному суцвітті квітки розташовані не на головній осі, а головна вісь галузиться.* ## Прості суцвіття | Суцвiття | Характеристика | Представники | Зображення | | -------- | ---------------------------------------------------------------------------- | ----------------------------------------- | -------------------------------- | | Китиця | Квiтки на квiтконiжках однакової довжини розташованi на видовженiй осi | Черемха, смородина, iванчай, конвалiя | ![](/files/-LWNRE_RDZ6kwxzSw7vy) | | Колос | Сидячi квiтки (без квiтконiжок) розташованi на видовженiй осi | Осока, подорожник, вербена | ![](/files/-LWNRE_Tw22k4LMSM-RU) | | Щиток | На головнiй осi розташовано квiтки з квiтконiжками рiзної довжини | Груша, яблуня, глiд | ![](/files/-LWNRE_VAac2yiX-WzWZ) | | Зонтик | На головнiй осi розташовано квiтки iз квiтконiжками однакової довжини | Вишня, цибуля, часник, первоцвiт весняний | ![](/files/-LWNRE_XoZkWEtAOBJZA) | | Початок | На потовщенiй осi розташованi сидячi квiтки | Кала, аїр, кукурудза | ![](/files/-LWNRE_Z66eaaT0B_hfY) | | Кошик | Квiтки без квiтконiжок розмiщенi на блюдцеподiбнiй осi | Соняшник, кульбаба, ромашка | ![](/files/-LWNRE_aU0EeQ_gaXcK6) | | Головка | Квiтки з короткими квiтконiжками розташованi на потовщенiй та вкороченiй осi | Конюшина | ![](/files/-LWNRE_cv9hIO1fKagGs) | ## Складні суцвіття | Суцвiття | Складові | Представники | Зображення | | --------------- | ------------------------------------------------------------- | -------------------------------------- | -------------------------------- | | Складний колос | Прості колоски | Злакові: пшениця, ячмінь, жито | ![](/files/-LWNRE_eUfekNWIXDXId) | | Волоть | Прості китиці | Бузок, овес, виноград, рис, просо | ![](/files/-LWNRE_gIvMxFnzH5lB2) | | Складний зонтик | Прості зонтики | Петрушка, морква, кріп | ![](/files/-LWNRE_iLxb_qfoE4uef) | | Складний щиток | Прості щитки або кошики | Щитки – в горобини, кошики – в деревію | ![](/files/-LWNRE_kRtk-xiTYAO3l) | | Сережка | На головній осі розташовані групи сидячих одностатевих квіток | Ліщина, береза | ![](/files/-LWNRE_mb8ZUZ36lpoDb) | Правильна характеристика суцвіття китиця:сидячі квітки (без квітконіжок) розташовані на видовженій осіквітки на квітконіжках однакової довжини розташовані на видовженій осіна головній осі розташовано квітки з квітконіжками різної довжиниквітки без квітконіжок розміщені на блюдцеподібній осі Сидячі квітки (без квітконіжок) розташовані на видовженій осі – колос, на головній осі розташовано квітки з квітконіжками різної довжини – щиток, квітки без квітконіжок розміщені на блюдцеподібній осі – кошик. Позначте групу рослин, у яких суцвіття - волоть.подорожник, осокапшениця, житоовес, бузокцибуля, часник У подорожника й осоки суцвіття колос, в пшениці й жита – складний колос, а в цибулі та часнику – зонтик. Позначте групу рослин, у яких суцвіття – складний зонтик:морква, петрушкажито, пшеницяяблуня, грушачеремха, смородина Жито й пшениця мають суцвіття складний колос, яблуня та груша – щиток, черемха й смородина – китиця. # Запилення та запліднення Визначення **Запилення** — це процес перенесення пилку з тичинок на приймочку маточки. Запилення може бути перехресним (алогамія), самозапиленням (автогамія) та штучним. Під час перехресного запилення пилок з тичинок однієї квітки потрапляє на іншу квітку. Під час самозапилення пилок на іншу квітку не переноситься. Штучне запилення здійснюється людиною. До самозапильних рослин належать горох, квасоля, пшениця, овес, льон тощо. ![](/files/-LWNRD_dZJs0YPPFfus-) При **перехресному** запиленні пилок може переноситися кількома шляхами: * Комахами (ентомофілія). Квітки таких рослин великі та яскраві, з сильним запахом, а пилок – липкий, з невеликими виростами. Таке запилення властиве більшості квіткових рослин. * Вітром (анемофілія). Вітрозапильні квіти мають невелику, безбарвну оцвітину. В них не утворюється нектар, однак утворюється велика кількість дрібного, гладенького пилку. До вітрозапильних рослин належать береза, ліщина, дуб, граб, бук тощо. * Водою (гідрофілія). У пиляках утворюється такий пилок, який не тоне. До водозапильних рослин належать кушир і стрілолист. * Тваринами (зоофілія). У таких рослин нектар не пахне, він рідкий. Липкий пилок – це пристосування до запилення:водоюптахамикомахамивітром У комахозапильних рослин пилок відносно великий та липкий. До самозапильних рослин належать:березаквасолякуширгорох Береза – вітрозапильна рослина, а кушир – водозапильна рослина. Запилення водою властиве:березідубу та грабукуширу та стрілолистугороху та квасолі Береза - вітрозапильна рослина, дуб і граб – комахозапильні рослини, а горох та квасоля – самозапильні. # Будова тичинки та пилкового зерна ![](/files/-LWNRFCxzVLfr5N_mOlD) Тичинка побудована з тичинкової нитки (№1 на малюнку A), на якій розташований пиляк (№2). Дві половинки пиляка з’єднані в’язальцем (№3). Праворуч зображено пиляк. Під №4 у гніздах пиляка ще дозрівають пилкові зерна, а під №5 можна побачити, як уже висипається дозрілий пилок. Одне пилкове зерно являє собою клітину, оточену двома оболонками. Всередині пилкового зерна міститься велика вегетативна (тобто нестатева) клітина, з якої утвориться пилкова трубка та дві статевих клітини (гамети) – два спермії. Де дозрівають пилкові зерна?у гніздах пилякау тичинковій нитціна в’язальціна приймочці маточки На тичинковій нитці розташований пиляк. У гніздах цього пиляка є гнізда, в яких і дозрівають пилкові зерна. Потім пилкові зерна переносяться на приймочку маточки та відбувається запилення. Які клітини містить пилкове зерно?Два сперміїВегетативну клітинуЯйцеклітинуВегетативну клітину та два спермії Пилкове зерно – це чоловічий гаметофіт. Воно містить вегетативну клітину, яка проростає пилковою трубкою, та два спермії, що беруть участь у подвійному заплідненні. # Будова маточки та насінного зачатка ![](/files/-LWNRDc6BdyZnECE0giQ) У маточці (сукупності плодолистків – гінецеї) розташований насінний зачаток. Маточка побудована із приймочки (1), стовпчика (2) та зав’язі (3). На приймочку потрапляє пилкове зерно, а у зав’язі розташований насінний зачаток. Насінний зачаток складається з покривів (1) – інтегументів і багатоклітинної частини – зародкового мішка (2). У насінному зачатку є невеликий отвір – пилковхід (3) або мікропіле, крізь який у нього потрапить пилкова трубка (4). У насінному зачатку розташований зародковий мішок (жіночий гаметофіт), а в зародковому мішку – 7 клітин. З того боку, з якого знаходиться пилковхід, розташовані три гаплоїдні клітини (з одинарним набором хромосом). Одна з них – яйцеклітина (5), інші дві – синергіди (6). Ці три клітини: яйцеклітина та синергіди формують яйцевий апарат. На протилежному полюсі також знаходяться три гаплоїдні клітини – антиподи (7). ![](/files/-LWNRDcBP8_h5wpet9Xl) В центрі зародкового мішка знаходиться диплоїдна клітина – центральна клітина (8). ![](https://study.ed-era.com:9090/c4x/EdEra/B101/asset/B1_W3_S3_HW2_Q4.3.png) Установіть відповідність між складовими маточки під час подвійного запліднення та їхніми зображеннями на рисунку.\ Центральна клітинаАБВГД СперміїАБВГД Вегетативна клітинаАБВГД ЯйцеклітинаАБВГД Де розташований насінний зачаток у квіткових рослин?на приймочці маточкина пиляку тичинкиу зав’язі маточкиу квітколожі На квітколожі розташовуються елементи квітки, на приймочку маточки потрапляє пилок, який формується у гнізді пиляка тичинки. Вже сформований зародковий мішок містить:5 клітин6 клітин7 клітин8 клітин Сформований зародковий мішок містить по три клітини на різних полюсах та одну центральну клітину. # Механізм подвійного запліднення Визначення **Заплiднення** – це процес злиття статевих клiтин (гамет). Для рослин властиве подвійне запліднення, яке у 1898 р. було відкрито професором Київського університету – Сергієм Гавриловичем Навашиним. Коли пилкове зерно потрапляє на приймочку маточки, вегетативна клітина проростає та утворюється пилкова трубка, але залишаються ще два спермії, тобто дві гамети з гаплоїдним (одинарним) набором хромосом. Вони потрапляють до насінного зачатку крізь пилковхід. Тут один зі сперміїв зливається з яйцеклітиною – запліднює її, утворюється зигота. Визначення **Зигота** – це диплоїдна клітина (в ній міститься подвійний набір хромосом). \ Із зиготи розвиватиметься нова рослина. Другий спермій зливається з диплоїдною центральною клітиною, в результаті чого утворюється клітина з триплоїдним (тобто потрійним) набором хромосом. З цієї клітини сформується ендосперм, що мітить запас поживних речовин для розвитку зародка. Із покривів (інтегументів) насінного зачатка сформується насінна шкірка, а із зиготи – зародок нової рослини. В результаті запліднення утворюється:пилкове зернозиготагаметанасінний зачаток Запліднення – це процес злиття двох гамет, в результаті якого утворюється зигота. Під час розвитку покритонасінних рослин першим відбуваєтьсяподвійне запліднення і утворення зиготиутворення сперміїв і яйцеклітинформування насіння і плодівутворення пилкових зерен і зародкових мішків Під час розвитку покритонасінних рослин другим відбуваєтьсяподвійне запліднення і утворення зиготиутворення сперміїв і яйцеклітинформування насіння і плодівутворення пилкових зерен і зародкових мішків Під час розвитку покритонасінних рослин третім відбуваєтьсяподвійне запліднення і утворення зиготиутворення сперміїв і яйцеклітинформування насіння і плодівутворення пилкових зерен і зародкових мішків Під час розвитку покритонасінних рослин четвертим відбуваєтьсяподвійне запліднення і утворення зиготиутворення сперміїв і яйцеклітинформування насіння і плодівутворення пилкових зерен і зародкових мішків Спочатку формуються гаметофіти: чоловічий (пилкове зерно) та жіночий (зародковий мішок); потім формуються гамети: спермії та яйцеклітини; в результаті злиття гамет відбувається подвійне запліднення та утворення зиготи; врешті-решт, формується насінина та плід. # Насінина Визначення **Насiнина** – це репродуктивний орган рослини, який утворюється з насiнного зачатка в результатi заплiднення. ![](/files/-LWNRGX2_sUTDLxJk1ru) У насінині є зародок. Він сформувався із зиготи. У зародку можна розрізнити зародковий корінець (№1), з якого згодом сформується головний корінь, зародкове стебельце (№2) та зародкову брунечку (№3), запасні речовини відкладаються в сім’ядолях – зародкових листках (№4). Насінина оточена шкіркою (№5), яка сформувалася з покривів – інтегументів. Також на насінині із зовнішнього боку помітний сім’явхід та рубчик (місце, в якому насінина відокремилася від насінної ніжки). У насінині з двома сім’ядолями ендосперм відсутній, а запасні речовини відкладаються в сім’ядолях – зародкових. Типовою дводольною рослиною є *квасоля*. ![](/files/-LWNRGX4hRHDezD8YCX8) Типова однодольна рослина – це *пшениця*. В її насінині наявна єдина сім’ядоля – щиток (№6). Він відокремлює ендосперм (№7) від зародка. Крізь щиток поживні речовини ендосперму просочуються до зародка. Шкірка зернівки (№5) зростається з оплоднем. Зазвичай насіння проростає не одразу після відокремлення від рослини. Спочатку насінина розвивається під час періоду спокою. Визначення **Перiод спокою** – перiод, пiд час якого iнтенсивнiсть обмiну речовин у насiнинi знижується, а вмiст води не значний. \ **Умови проростання насінини:** * Тепло (оптимальна температура) * Вода * Доступ повітря Сім’ядоля – цезародкова брунечказародковий корінецьзародковий листокзародкове стебельце В насінині квасолі поживні речовини містяться в:ендоспермізародковому стебельцізародковому корінцісім’ядолях Квасоля – дводольна рослина, поживні речовини містяться у зародкових листках – сім’ядолях. Зародковий листок зернівки пшениці називається:щитокоплоденьшкіркаендосперм Пшениця – однодольна рослина, її єдина сім’ядоля (тобто зародковий листок) називається щиток. # Плід Визначення **Плід** – це репродуктивний орган покритонасінних рослин. Плід складається з оплодня та насіння. **Оплодень (перикарпій)** – це зовнішня частина плоду, його стінка. Оплодень формується зі стінок за’язі. Він складається з трьох шарів: * зовнішнього (екзокарпію); * середнього (перикарпію); * внутрішнього (ендокарпію). Визначення **Зовнішній шар** – це тоненька плівка, пігменти якої надають забарвлення плоду. Середній шар може бути соковитим і м’ясистим або здерев’янілим. Внутрішній шар може бути плівчастим, дерев’янистим, шкірястим тощо. За консистенцією оплодня плоди класифікують на соковиті та сухі. У соковитих плодах у середньому шарі оплодню накопичуються поживні речовини, вода та вітаміни. А у сухих плодах мезокарпій зазвичай дерев’яніє. Плоди також класифікують на однонасінні та багатонасінні, залежно від кількості насінин. Співвіднесіть шар оплодня та характеристику:\ екзокарпійяскраве забарвленняможе бути соковитим та м’ясистим або здерев’янілимнайближче до насіння ендокарпійяскраве забарвленняможе бути соковитим та м’ясистим або здерев’янілимнайближче до насіння мезокарпійяскраве забарвленняможе бути соковитим та м’ясистим або здерев’янілимнайближче до насіння Виберіть функцію зовнішнього шару оплодню:накопичення поживних речовинфотосинтеззахист і забарвлення плодіврозмноження Клітини зовнішнього шару оплодню(екзокарпію) містять пігменти, які надають забарвлення плодам. За консистенцією оплодню плоди класифікують на:сухі та соковитірозкривні та нерозкривніоднонасінні та багатонасіннівегетативні та репродуктивні # Соковиті плоди Визначення **Соковиті плоди** – плоди, оплодень яких містить 70-80% води. | Плід | Характеристика | Представники | Зображення | Кістянка | Однонасінний; ендокарпій здерев’янілий, мезокарпій – соковитий, а екзокарпій – тоненька шкірочка. | Вишня, глід, слива, кокосова пальма, персик | ![](/files/-LWNREwI-cKLKaXfLDva) | | -------------------------------------------------- | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | --------------------------------------------------- | -------------------------------- | -------- | ------------------------------------------------------------------------------------------------- | ------------------------------------------- | -------------------------------- | | Багатокістянка (складна кістянка, збірна кістянка) | Плід формується у квітках з великою кількістю маточок | Малина, ожина | ![](/files/-LWNREwKnW9ZSnw0GDLB) | | | | | | Ягода | Багатонасінний плід, у якого зовнішній шар шкірястий, а середній і внутрішній – соковиті. | Помідор, смородина, **картопля**, виноград, (банан) | ![](/files/-LWNREwMGQ4Qt6zXZdGc) | | | | | | Яблуко | Багатонасінний плід; наявні плівчасті камери з насінням, які формуються внаслідок розростання квітколожа. | Айва, яблуко, груша, горобина | ![](/files/-LWNREwOfrnZjduH5Gm9) | | | | | | Помаранча | Багатонасінний плід; зовнішній шар – шкірястий, багатий не ефірні олії, середній шар – білий та губчастий, сухий, а внутрішній – соковитий. | Апельсин, лимон, мандарин | ![](/files/-LWNREwQZ-8sBta3xAgM) | | | | | | Суничина | Багатонасінний плід; утворюється в результаті розростання квітколожа. | Суниця, полуниця | ![](/files/-LWNREwS_2oFWwmdkTTz) | | | | | | Гарбузина | Зовнішній шар дерев’яніє, а середній і внутрішній залишаються соковитими та м’ясистими. | Гарбуз, арбуз, огірок, диня | ![](/files/-LWNREwU6swSoyblIOHd) | | | | | Визначення **Супліддя** – плід, який під час формування зростається з іншими плодами із суцвіття. Супліддя властиве буряку та ананасу, шовковиці. Співвіднесіть характеристику соковитого плода та його назву:\ Ендокарпій утворює плівчасті камеригарбузинаяблукобагатокістянкапомаранча Екзокарпій містить ефірні оліїгарбузинаяблукобагатокістянкапомаранча Формується у квітках з великою кількістю маточокгарбузинаяблукобагатокістянкапомаранча Зовнішній шар дерев’янієгарбузинаяблукобагатокістянкапомаранча Плід кістянка характерний дляайва, горобинаслива, вишняжито, пшеницяпомідор, картопля Айва, горобина – плід яблуко; жито, пшениця – плід зернівка; помідор, картопля – плід ягода. Плід ягода характерний длятомат, картоплямалина, ожинаананас, бурякгорох, квасоля Малина, ожина – плід багатокістянка; ананас, буряк – супліддя; горох, квасоля – біб. Розростання цього елемента квітки обумовлює появу плівчастих камер у яблуці. Назвіть даний елемент квітки.квітколожематочкаквітконіжказав’язь Плівчасті камери в яблуці – результат розростання квітколожа. # Сухі плоди Визначення **Сухі плоди** – це плоди, оплодень яких зазвичай здерев’янілий та містить незначну кількість води. Серед сухих плодів розрізняють нерозкривні однонасінні та розкривні багатонасінні. ## Сухі нерозкривні однонасінні плоди | Плід | Характеристика | Представники | Зображення | | -------- | ----------------------------------------------------- | ----------------------------------- | -------------------------------- | | Зернівка | Оплодень та насінина зростаються | Жито, пшениця, ячмінь, кукурудза | ![](/files/-LWNRCphXWwocwnqIq1q) | | Сім’янка | Оплодень та насінина не зростаються | Соняшник, череда, кульбаба, жоржина | ![](/files/-LWNRCpjeJESYHGf4AOj) | | Горіх | Здерев’янілий оплодень, що не зростається з насіниною | Гречка, ліщина, бук | ![](/files/-LWNRCpllpm4xkVFBjep) | ## Сухі розкривні багатонасінні плоди | Плід | Характеристика | Представники | Зображення | | --------- | --------------------------------------------------------------------------- | ----------------------------- | -------------------------------- | | Біб | Розкривається двома стулками, до яких прикріплюється насіння | Горох, квасоля, люпин, акація | ![](/files/-LWNRCpnA8PHSnzttI_v) | | Стручок | Насіння кріпиться не до стулок, а до перегородки між ними | Капуста, гірчиця, редька | ![](/files/-LWNRCppFFf7mF4UXsvx) | | Стручечок | За будовою подібний до стручка, але значно коротший | Талабан, грицики | ![](/files/-LWNRCprEDsFc9Yv1q6m) | | Листянка | Розкривається лише по одному шву | Сокирки, магнолія, півонія | ![](/files/-LWNRCptzFWXS62xO68f) | | Коробочка | Розкривається по-різному: поздовжніми тріщинами, дірочками, кришечками тощо | Мак, блекота, дурман | ![](/files/-LWNRCpvGF-TbHGNJnQM) | До сухих розкривних плодів належить:сім’янказернівкакоробочкакістянка Кістянка – соковитий плід, а зернівка та сім’янка – сухі нерозкривні плоди. Виберіть групу рослин, які мають плід бібгорох, квасолякапуста, гірчицягрицики, рижійячмінь, жито Капуста, гірчиця – плід стручок; грицики – коробочка, рижій – стручок; ячмінь, жито – зернівка. Виберіть групу рослин, які мають плід сім’янкаталабан, грицикисокирки, магноліягречка, буксоняшник, кульбаба Талабан, грицики – плід коробочка; сокирки, магнолія – плід листянка; гречка, бук – плід горіх. # Способи поширення плодів і насіння * Вітром (анемохорія): в плодів і насіння невелика маса, інколи наявні крилоподібні вирости. Так поширюються плоди та насіння берези, клену. * Водою (гідрохорія): завдяки виростам, заповненим повітрям, плоди та насіння цих рослин не тонуть. Так поширюються плоди стрілолисту, осоки. * Тваринами (антропохорія): завдяки шипам та гачечкам насіння та плоди прикріплюються до шерсті тварин або одягу людини. Таким чином поширюються плоди та насіння в омели, лопуха. * Саморозкидання (автохорія): скажений огірок, люпин, караган самі розповсюджують своє насіння. Плоди та насіння, які поширюються вітром, мають такі пристосування:«вибухання» за найлегшого дотикушипи та гачечкикрилоподібні вирости та невеликумасу камери, заповнені повітрям Найкраще літають плоди та насіння із невеликою масою та крилоподібними виростами. Інколи для кращого поширення вітром плоди мають специфічну форму. Наявність гачечків та шипів на плодах і насінні свідчить про спосіб поширення:вітромводоюсаморозповсюдженнятваринами Про поширення вітром свідчить невелика маса, інколи - крилоподібні вирости, про поширення водою - вирости, заповнені повітрям. # Вегетативне розмноження Визначення **Вегетативне розмноження** – це розмноження вегетативними органами рослини, яке базується на регенерації. **Регенерація** – це здатність відновлювати тканини, органи або цілі організми з окремих частин. При вегетативному розмноженні нові організми є точною копією батьківських – клонами. Вони **не набувають** нових рис, які дають змогу краще пристосуватися до навколишнього середовища, як у результаті статевого розмноження. Зате вегетативне розмноження відбувається значно швидше. Вегетативне розмноження може бути природним та штучним. Відповідно природне вегетативне розмноження відбувається без контролю людини, а штучне – кероване людиною. **Штучне вегетативне розмноження рослин** здійснюють: * Живцюванням: **живці** – це частини вегетативних органів, на яких є бруньки. * Відсадками: Не завжди вегетативні органи добре вкорінюються, якщо їх відрізали від материнської рослини. В такому випадку пагін батьківської рослини пригинають та присипають землею. Коли він вкорінюється, його пересаджують. * Щепленням: * Вічком (окулірування): прищеплення бруньки з невеликим шаром кори. * Живцем Зближенням (аблактування): прищепу відокремлюють від материнської рослини тільки коли вона повністю зростеться з підщепою. Визначення **Щеплення** – це процес зростання частини однієї рослини, прищепи, з іншою вкоріненою рослиною, яка називається підщепою. Вегетативне розмноження базується на процесі:подвійного заплідненняпоширення плодіврегенераціїзапилення Процес регенерації, тобто відновлення, забезпечує підґрунтя для вегетативного розмноження. # Різноманітність рослин. Водорості(нижчі) та вищі сопорові рослини ## Систематика рослин Визначення **Систематика** – наука, яка вивчає рiзноманiття органiзмiв та класифiкує їх. **Таксон** – група або групи органiзмiв, якi об’єднуються у певну одиницю класифiкацiї. Залежно від наявності тканин, рослини поділяють на нижчі та вищі. У нижчих рослин – водоростей – тканин немає, у вищих рослин вже з’являються тканини і відбувається розчленування на органи. **Порядок таксонів у ботаніці** ![](/files/-LWNRDZ054YOYW7XoSrm) # Водорості **Загальна характеристика водоростей:** 1. Загальні ознаки всіх рослин: клітинна будова, автотрофне живлення, клітинну стінка, просочена целюлозою. 2. Будова: одноклітинні, багатоклітинні та колоніальні. 3. Тканини та органі відсутні; Визначення **Слань (талом)** – тіло водоростей, не почленоване на тканини та органи. 1. Хлоропласти – хроматофори або хлорофілові зерна; 2. Розмноження: вегетативне (поділ клітин навпіл, частинами талому), нестатеве (спорами, зооспорами), статеве (гаметами); 3. Середовища життя: водне, наземне. Розрізняють водорості, які живуть у солоній воді, та водорості, які живуть лише в прісній воді. Визначення **Альгологiя** – наука, яка вивчає водоростi. **Планктон** – органiзми, якi живуть у товщi води, та пересуваються з нею. **Бентос** – органiзми, якi мешкають на днi водойм. Для водоростей характерне:лише вегетативне розмноженнялише нестатеве розмноженнялише статеве розмноженняусі види розмноженняВодорості можуть розмножуватися вегетативно (поділом клітини навпіл або частинами талому), нестатево – спорами та статево – гаметами. Хроматофор у водоростей – це:хромопластипігментхлоропластстигма # Зелені водорості **Загальна характеристика зелених водоростей:** * Близько 20 тис. видів; * Велика кількість хлорофілу; * Одноклітинні, багатоклітинні, колоніальні. * Запасна речовина – крохмаль. * Різні середовища мешкання; * Належать до планктону. ## Різноманітність зелених водоростей ### Хламiдомонада Одноклітинні прісноводна водорість, планктон. ![](/files/-LWNREYf0pEDkpU9xMU1) Автор: Sundance Raphael Клітина хламідомонади оточена пектиново-целюлозною оболонкою (№3). Всередині клітини наявне одне ядро (№5) та великий чашоподібний хлоропласт (№6). Під №4 можна побачити світлочутливе вічко – стигму, воно орієнтує водорість у просторі. Переміщується клітина завдяки джгутикам (№1), в основі яких розташовані дві скоротливі вакуолі (№2), які видаляють надлишок води. На малюнку не позначено піреноїд – білкове утворення, навколо якого накопичуються поживні речовини, зазвичай крохмаль. За сприятливих умов хламідомонада розмножується нестатево, зооспорами. За несприятливих умов хламідомонада розмножується статево – гаметами. Масове розмноження може викликати «цвітіння» води. ### Спірогира ![](/files/-LWNREYh99sNV_R9rsGp) Багатоклітинна нитчаста водорість. Всередині клітини підвішене ядро, від якого відходять цитоплазматичні тяжі. Хлоропласти спіралеподібні. Прозора частина – це вакуоля з клітинним соком. Водорість може розмножуватися нестатево (частинами ниток, спорами) або статево (гаметами). Спірогира, як і хламідомонада, прісноводна водорість. Вона мешкає у стоячих водоймах, у товщі води. Часто нитками спірогири живляться риби. ### Улотрикс ![](/files/-LWNREYjXSgWGSuWsPQa) Автор: T.Voekler Багатоклітинна нитчаста прісноводна водорість. Вона прикріплюється до дна водойм ризоїдами – коренеподібними виростами. Може розмножуватися вегетативно та є кормом для багатьох риб. ### Хлорела ![](/files/-LWNREYlAveQdQ7pss1L) Автор: VladiDamian Одноклітинна водорість, яка мешкає і в солоних, і прісних водоймах, а також у ґрунті. У хлорели відсутні вічко та джгутики, а розмножується вона виключно нестатево. Ця водорість використовується у харчовій промисловості, з нею проводили досліди в космосі та вважали її «їжею майбутнього», однак незабаром виявилося, що вона виділяє токсичні речовини. ### Ульва (зелений морський салат) ![](/files/-LWNREYnPego7Jpy0b1p) Автор: Kristian Peters Багатоклітинна водорість, яка мешкає у морській воді. Вона вважається найбільшою зеленою водорістю. У багатьох країнах ульва вживається у їжу. ### Вольвокс ![](/files/-LWNREYp_Sey6cHOuf0h) Автор: Frank Fox Колоніальний організм (складається з багатьох клітин, подібних за формою і будовою, з’єднаних цитоплазматичними містками). Спірогира – це організм, побудований зоднієї клітиниколонії клітинвеликої кількості клітиносновних тканин.Спірогира – це багатоклітинна нитчаста водорість. У водоростей тканини відсутні взагалі. До якого відділу водоростей належить вольвоксбурі водоростідіатомові водоростізелені водоростічервоні водоростіВольвокс – це колоніальна зелена водорість. # Діатомові водорості **Загальна характеристика:** 1. Близько 20 тис. видів 2. Одноклітинні або колоніальні; 3. Радіальна(через організм можна провести багато осей симетрії) або двобічна симетрія(через організм можна провести лише одну вісь симетрії); 4. Нестатеве розмноження (поділ клітини навпіл); 5. Наявність панцира з кремнезему (SiO$$\_2$$). Панцир складається з двох половинок, одна з яких накриває іншу. В ньому наявні пори, через які здійснюється зв’язок з навколишнім середовищем. У двобічносиметричних діатомових водоростей наявний шов, завдяки якому вони можуть ковзати, а в радіально-симетричних шва немає, тому вони не рухаються. 6. Замість крохмалю утворюються краплі олії, завдяки яким організми утримуються у товщі води; 7. Утворюють поклади діатоміту, доломіту та трепелу. Використовуються людиною для шліфування металів, виготовлення фільтрів і як матеріали для звукоізоляційних матеріалів. Діатомові водорості часто є індикаторами забруднення води. ## Рiзноманiтнiсть дiатомових водоростей ### Навiкула ![](/files/-LWNRDS7oy6dltTtjqkA) Автор: Minami Himemiya ### Пінулярія ![](/files/-LWNRDSBOvKpilm9i1LN) Автор: Minami Himemiya Ці водорості двобічносиметричні, та є бентосними організмами, тобто мешкають на дні водойм. Співвіднесіть водорість та особливість її будови:\ навікулабагатоклітинна водорістьодноклітинна водорістьколоніальна водорість спірогирабагатоклітинна водорістьодноклітинна водорістьколоніальна водорість вольвоксбагатоклітинна водорістьодноклітинна водорістьколоніальна водорість Речовина, яку містить панцир діатомових водоростейламінаринцелюлозакремнезембагрянковий крохмальЧерепашка діатомових водоростей просочена кремнеземом, а через пори відбувається обмін речовин водорості з навколишнім середовищем. # Бурі водорості **Загальна характеристика бурих водоростей:** 1. Виключно багатоклітинні. Угрупування клітин починають нагадувати тканини. Клітини розташовуються двошарово: зовнішній шар – слизистий, клітинні стінки містять пектинові речовини, солі (альгінати), а клітини внутрішнього шару мають целюлозну клітинну стінку. 2. Запасна речовина – ламінарин, а також відкладаються олії та йод; 3. Буре забарвлення обумовлене пігментами: коричневими, жовтими та зеленими. Ці водорості поглинають світло на середніх глибинах – 20-30 м; 4. Мешкають на середніх глибинах; 5. Наявність органів прикріплення (ризоїди або підошви); 6. Розмноження вегетативне (частинами талому), нестатеве (спорами, зооспорами, виводковими бруньками) та статеве (гаметами); 7. Мешкають у морях. Бурі водорості використовуються людиною у харчовій, хімічній та текстильній. промисловості, медицині, для добування йоду, брому, альгінатів. ## Різноманітність бурих водоростей: ### Ламінарія (морська капуста) ![](/files/-LWNRFdIUjovnrY7MBtF) Автор: Gabriele Kothe-Heinrich На зображенні – цукриста ламінарія. Вона широко використовується в їжу, а її друга назва – морський салат (зелена ульва – це також морська капуста, але зелена). Клітини ламінарії містять багато йоду. Мешкає ця водорість у морях Північної півкулі. ### Фукус ![](/files/-LWNRFdKqxyrrfIpM9X2) Автор: Stemonitis У таломі фукусу наявні повітряні міхурі, які забезпечують вертикальне положення великого організму. Він також мешкає у північних морях. ### Макроцистіс ![](/files/-LWNRFdM6KyXoxCj6UJY) Надзвичайно велика водорість. Довжина талому може сягати 60 м, а маса – 150 кг. Макроцистіс мешкає у південних морях. ### Саргасум На честь цього роду назвали море – Саргасове море. ![](/files/-LWNRFdODJi3ybmWm74F) Автор: Graça Gaspar Типові представники бурих водоростей – це:навікула, пінуляріяпорфіра, коралінафукус, макроцистісульва, хлорелаНавікула та пінулярія – діатомові водорості; порфіра, кораліна – червоні, а ульва та хлорела – зелені. У клітинах бурих водоростей відкладаєтьсяглюкозакрохмальінулінламінаринЗапасна речовина бурих водоростей – ламінарин (навіть є така водорість – ламінарія). # Червоні водорості (Багрянки) **Загальна характеристика червоних водоростей:** * Здебільшого багатоклітинні організми; * Запасна речовина – багрянковий крохмаль; * Клітинна стінка містить агар, який робить рослину слизькою на дотик. У деяких багрянок у клітинній стінці накопичуються мінеральні солі, завдяки яким рослини ніби кам’яніють; * Розмноження вегетативне (частинами слані), нестатеве (спорами) та статеве (гаметами); * Відсутні джгутикові стадії; * Наявність пігментів фікобілінів, завдяки яким ці водорості поглинають сині та фіолетові промені; * Мешкають на глибинах 200-250м. Червоні водорості використовуються у харчовій промисловості та медицині, з них добувають агар. ## Різноманітність червоних водоростей: ### Порфіра (червоний морський салат) ![](/files/-LWNRGf8qSh2Ntn26owE) Автор: Anonymous Powered Схожа на платівки з хвилястими краями. Живе у північних і південних морях. Народна назва – червоний морський салат, адже порфіра вживається у їжу. ### Кораліна ![](/files/-LWNRGfAnEoIOgAjK80R) Поширена в усіх морях, зокрема й у тропічних. Схожа на кущик. Талом кораліни просочений вапняком (СaCO$$\_3$$). З кораліни виготовляють медичні препарати для лікування печії. ### Філофора ![](/files/-LWNRGfChL4ivkHU9biD) Автор: Thiotrix Схожа на кущики. В Україні з неї добувають «чорноморський агар», який використовується у промисловості та мікробіології. З філофори також добувають йод. Відсутність джгутикових стадій – характерна риса:діатомових водоростейзелених водоростейбагрянокбурих водоростейАні спори, ані гамети багрянок (червоних водоростей) не мають джгутиків. Червоні водорості можуть проникати на значні глибини тому, що в них єглибиководні кореністоротливі вакуолі в клітинахдодаткові пігменти фотосистемдобре розвинені провідні тканиниЧервоні водорості існують на надзвичайно великих глибинах завдяки особливим пігментам – фікобілінам. Ці пігменти поглинають промені світла навіть там, де бурі та зелені водорості вже не можуть фотосинтезувати. # «Вихід» рослин на суходіл Будова та спосіб життя водоростей відповідали умовам, у яких вони мешкають. У водному середовищі немає потреби у провідних тканинах, адже водорості поглинають розчинені речовини всім тілом, немає різких коливань температур, вода підтримує рослину у певному положенні, а отже, непотрібні механічні тканини. Однак поступово у навколишньому середовищі відбувалися зміни. Припускають, що окремі ділянки суші то знаходилися під водою, то пересихали, а водорості мали якось пристосуватися до нових умов існування. Близько 450 мільйонів років тому відбувалися такі процеси: 1. На прибережних ділянках водойм накопичувався мул. Він став фундаментом майбутніх ґрунтів. 2. Діяльність водоростей сприяла накопиченню кисню в атмосфері. 3. Навколо планети утворився озоновий шар. 4. На деяких ділянках планети сформувався сприятливий клімат – теплий і вологий. Вважається, що сучасні наземні рослини походять від риніофітів. Визначення **Ринiофiти** – першi наземi рослини. У ринiофiтiв з’являються тканини, стебло, однак вiдсутнi листки та коренi. Це вiддiл вимерлих рослин. # Вищі спорові рослини Визначення **Вищi споровi рослини** — рослини, якi мешкають у наземному середовищi та розмножуються спорами. **Характерні риси:** * Наявність тканин; * Наявність органів; * Наявність багатоклітинних органів розмноження; * Індивідуальний розвиток починається із зародка; * Чергування статевого та нестатевого поколінь; * Залежність запліднення від води. Визначення **Життєвий цикл** у вищих спорових рослин — це сукупнiсть статевого й нестатевого поколiнь. **Спорофiт** — це нестатеве поколiння. На ньому наявні багатоклітинні органи нестатевого розмноження – спорангії. У спорангіях формуються спори з гаплоїдним (тобто одинарним) набором хромосом. Визначення **Гаметофiт** – статеве поколiння, особина, в якої наявнi багатоклiтиннi органи статевого розмноження: архегонiї (жiночi органи статевого розмноження) та антеридiї (чоловiчi органи статевого розмноження). У навколишньому середовищі зі спори розвивається гаметофіт. В архегоніях формуються жіночі гамети – яйцеклітини, а в антеридіях – чоловічі гамети – сперматозоїди. Коли ці дві гамети зливаються, утворюється зигота, з якої розвивається зародок – майбутній спорофіт. ![](/files/-LWNRHlos_gOLwns_Gzm) Спорофіт формується з(зі):споригаметофітузиготигаметиСпорофіт – це особина нестатевого покоління, вона формується із зиготи, а зигота утворюється внаслідок злиття гамет. Гамети формуються на гаметофіті, який, у свою чергу, розвивається зі спори. Спори формуються на спорофіті. Характерною рисою вищих спорових рослин є:наявність одноклітинних органів розмноженнявідсутність тканин і органівзалежність запліднення від водивідсутність чергування поколіньУ вищих спорових рослин наявні багатоклітинні органи розмноження, тканини та органи, складний життєвий цикл із чергуванням поколінь. Гаметофіт – цеоргани статевого розмноженнянестатеве поколіннярослина з органами статевого розмноженняспорангійГаметофіт – це статеве покоління, тобто особина з органами статевого розмноження. # Відділ Мохоподібні **Загальна характеристика:** 1. Будова: таломні пластинчасті, листкостеблові рослини. 2. Наявність ризоїдів; Визначення **Ризоїди** – коренеподібні вирости покривних тканин стебла. 1. Наявність покривних та основних тканин; 2. Переважання гаметофіту над спорофітом. Спорофіт напівпаразитує на гаметофіті. 3. Основа рослинного покриву боліт і річок, формування покладів торфу. ## Найтиповіші представники: ### Зозулин льон (рунянка, полiтрих звичайний) ![](/files/-LWNRDAEzdXTyoj2AZQ1) Джерело зображення – [www.wikipedia.org](http://www.wikipedia.org) Цей мох має листкостеблову будову та є дводомною рослиною – на одній рослині розташовані архегонії (жіночі статеві органи), а на іншій – антеридії (чоловічі статеві органи). Коли сперматозоїди з антеридію потрапляють на архегоній, вони зливаються з яйцеклітиною та відбувається запліднення. В результаті формується зигота, з якої розвивається зародок – спорофіт. Він паразитує на гаметофіті, а не існує окремо. Ось чому в життєвому циклі мохів переважає гаметофіт. Спорофіт представлений коробочкою на ніжці. Коробочка прикрита ковпачком і має зубчики, які слугують для розсіювання спор. За сприятливих умов спора проростає та формується протонема, яка нагадує зелену нитчасту водорість. Протонема галузиться, на ній утворюються бруньки, з яких розвиваються або чоловічі, або жіночі гаметофіти. ### Маршанція мінлива Цей мох має пластинчасту (таломну) будову. ![](/files/-LWNRDAIQBoDY5yU2tHm) Джерело зображення – [www.wikipedia.org](http://www.wikipedia.org) ### Сфагнум ![](/files/-LWNRDAKaFrFLNjpNkb1) Джерело зображення – [www.wikipedia.org](http://www.wikipedia.org) Сфагнові мохи мають листкостеблову будову. Їх листки складаються з двох типів клітин – фотосинтезуючих і тих, що запасають воду. Сфагнум – однодомна рослина, архегонії та антеридії розвиваються на одній і тій самій особині. Сфагнові мохи поширені на болотах, наростають верхівкою, а нижня частина стебла поступово відмирає, однак, занурена у воду, вона не перегниває. Клітини сфагнових мохів виділяють кислоти, які вбивають мікроорганізми і таким чином перешкоджають процесам гниття. Зверніть увагу, зі сфагнових мохів формуються поклади торфу. Спорофіт зозулиного льону представлений:антеридіємархегоніємкоробочкою на ніжціпротонемоюЗозулин льон – це мох, отже, у його життєвому циклі переважає гаметофіт, а спорофіт напівпаразитує на гаметофіті та має вигляд коробочки на ніжці. Найголовніший фактор середовища, сприятливий для розмноження мохів – це:теплосвітловологавелика кількість мікроорганізмівВід вологи залежить запліднення мохів. Поклади торфу утворює (утворюють):зозулин льонмаршанція мінливасфагнові мохищитник чоловічийПоклади торфу формуються сфагновими мохами, а щитник чоловічий – це папороть. # Відділ Плауноподібні **Загальна характеристика:** * Листкостеблова будова; * Поява вегетативних органів: кореня та пагона; * Переважання спорофіту над гаметофітом; * Усі сучасні плауни – трав’янисті рослини; * Формування покладів кам’яного вугілля; * Використання у піротехніці, медицині (дитяча присипка «Лікоподій»), ветеринарії, задля боротьби з комахами, які паразитують на домашніх тваринах. Назва «плаун» виникла завдяки плавучим спорам, що містять до 50% олії. Їх оболонки розриваються з тріском. На території України мешкає кілька видів плауноподібних, найвідоміші: плаун булаво видний, молодильник озерний, лікоподієла, селагінела, баранець звичайний тощо. **Особливості будови та процесів життєдіяльності плауна булавовидного.** ![](/files/-LWNREPPgZYazEaft7a6) Джерело зображення – «Ботаника» Андреева И.И., Родман Л.С. Під №1 зображено спорофіт плауна булавовидного: стебло з маленькими листочками, а на верхівці – стробіли – зібрання спорангіїв (№2) у плаунів. Спора (№3) потрапляє в ґрунт і проростає приблизно через три роки, коли вступить у співжиття з грибом. Зі спори виростає гаметофіт – заросток, на якому наявні архегонії та антеридії. В гаметофіту також є ризоїди, які закріплюють рослину в ґрунті. Із заплідненої яйцеклітини розвивається новий спорофіт. Сукупність спорангіїв на спорофіті плауна булавовидного – це:макроспорангійспороносний колосокстробілсорусСпороносний колосок – це сукупність спорангіїв у хвощеподібних, а сорус – у папоротеподібних. Спори яких рослин використовують для виготовлення дитячої присипкиплауноподібниххвощеподібнихмохоподібнихпапоротеподібних # Відділ Хвощеподібні **Загальна характеристика:** * Члениста будова тіла; * Стебло, просякнуте кремнеземом; * Переважання спорофіту над гаметофітом; * Усі сучасні хвощі – трав’янисті рослини; * Формування покладів кам’яного вугілля; * Злісні бур’яни; * Хвощ польовий – індикатор кислих ґрунтів. **Особливості будови та процесів життєдіяльності хвоща польового:** ![](/files/-LWNREX_UaVlEyVlfoPe) Джерело зображення – «Ботаника» Андреева И.И., Родман Л.С. Літерою «б» позначено бурий спороносний пагін, який з’являється навесні та основна його функція – розмноження. На верхівці цього пагона розташований спороносний колосок. На зображенні позначено щиток зі спорангіями (в), які містять такі спори (г, д). Після дозрівання оболонки спор розриваються на стрічкоподібні елатери – пружинки, які утримують спори групами. Зі спор формуються гаметофіти. Чоловічий гаметофіт позначено літерою «е», а поряд – жіночий (з). Чоловічу гамету – сперматозоїд – позначено літерою «ж». Після запліднення (злиття сперматозоїда з яйцеклітиною) із зиготи розвивається спорофіт. Після спороношення весняні пагони відмирають, а формуються літні зелені фотосинтезуючі пагони. Їх також називають вегетативними. На кореневищах хвощів формуються бульби – видозмінені пагони, у яких відкладається крохмаль. Існує припущення, що ці бульби колись використовувалися в їжу. Підземна частина хвощеподібних – це:корінькоренеплідкореневищечленисте стеблоПідземна частина хвоща представлена кореневищем, на якому можуть утворюватися бульби. Основна функція весняних пагонів хвоща польового –спороношенняфотосинтезнакопичення поживних речовинзакріплення рослини в ґрунтіВесняні пагони хвоща польового бурі та спороносні, а літні – зелені та фотосинтезуючі. # Відділ Папоротеподібні **Загальна характеристика:** 1. Видозмінене стебло – кореневище; 2. Великі перисті листки – вайї; 3. Скупчення спорангіїв на нижньому боці листка – соруси; 4. Переважання спорофіту над гаметофітом; 5. Формування покладів кам’яного вугілля; До Червоної книги України віднесено: марсилію чотирилисту, вудію альпійську, сальвінію плаваючу, адіантум венерин волос. **Особливості будови та процесів життєдіяльності щитника чоловічого:** ![](/files/-LWNRGZgqxvjlPXvNPmR) Джерело зображення – «Ботаника» Андреева И.И., Родман Л.С. На малюнку позначено спорофіт (а) з великими листками – вайями. А також сорус на нижньому боці вайї (б), кулясті утворення – це спорангії. Соруси вкриті покривальцем – індузієм. Під літерою «г» познаечно окремий спорангій, з якого висипаються спори. Після потрапляння спори в ґрунт, з неї розвивається гаметофіт – заросток. Він зображений у нижній частині малюнка ліворуч. В нього наявні ризоїди, які закріплюють заросток у ґрунті. На гаметофіті функціонують зверху архегонії, а внизу – антеридії. Після злиття гамет (запліднення), із зиготи формується новий спорофіт. ![](https://study.ed-era.com/c4x/EdEra/B101/asset/KkE_TiK0ZqU.jpg) Вирости, які позначено на рисунку буквою Х, призначені длязакріплення рослини в ґрунтіздійснення фотосинтезустатевого розмноженнявідкладання поживних речовинЗображено гаметофіт папороті, який закріплюється позначеними на малюнку ризоїдами в ґрунті. Група спорангіїв на нижньому боці вайї називається:стробіліндузійсорусспороносний колосокСтробіл – це зібрання спорангіїв у плауна, індузій – покривальце, яке вкриває сорус, а спороносний колосок – сукупність спорангіїв у хвоща. # Різноманітність рослин: насінні рослини. Голонасінні. ## Загальна характеристика Голонасінних: * **Поява насінини, яка утворюється з насінного зачатка;**\ Розмноження насінням має більше переваг, ніж розмноження спорами, оскільки зі спори гаметофіт формується тільки за сприятливих умов, а потім для запліднення необхідна вода. Насінина ж утворюється з насінного зачатка, для її формування не потрібна вода. Насінина містить зародок та невеликий запас поживних речовин. * **Насінини відкрито лежать на лусках;**\ Назва «Голонасінні» виникла тому, що насінні зачатки, з яких формуються насінини, лежать на лусочках абсолютно відкрито. Вони не захищені зав’яззю, як у покритонасінних рослин. * **Спрощені гаметофіти;** * **Запліднення не залежить від води;** * **Поява головного кореня та потужної стрижневої кореневої системи;**\ У вищих спорових існували лише додаткові корені. У Голонасінних з’являється потужна стрижнева коренева система. * **Потовщення за рахунок деревини;**\ Вчені припускають, що рослини відділу Голонасінні походять від деревоподібних папоротей, які вже вимерли. Перші Голонасінні навіть називають «насінними папоротями». ## Життєвий цикл Голонасінних 1. **Гаметофіт**. Чоловічий гаметофіт — це пилкове зерно. Воно містить вегетативну клітину, з якої проросте пилкова трубка, та два спермії, вкрите двома оболонками. Жіночий гаметофіт — це ендосперм та архегонії, тобто жіночі органи статевого розмноження. Голонасінним властиве запилення вітром. 2. **Гамети**. З гамет, що сформувалися в гаметофіті, утворюється зигота, внаслідок запліднення. Вода для запліднення не потрiбна. 3. **Насінина**. Із зиготи формується зародок, який міститься у насінині. 4. **Спорофіт**. З насінини розвивається спорофіт. На спорофіті наявні спорангії (пилкові мішки та насінні зачатки), у яких формуються спори. 5. **Спори**. Голонасіні — різноспорові рослини. У їх спорангіях формуються різні за будовою спори, зокрема *мікроспори*, з яких розвиватиметься чоловічий гаметофіт – пилкове зерно, та мегаспори, з яких розвиватимуться ендосперм з архегоніями – жіночий гаметофіт. Від моменту запилення до моменту запліднення, тобто злиття гамет, зазвичай проходить не менше, ніж півроку. До характерних властивостей Голонасінних відносять:залежність запліднення від водинаявність потужного кореневищанезалежне існування спорофіту та гаметофітупоява насіниниУ Голонасінних запліднення не залежить від води, наявний потужний головний корінь, а гаметофіт існує на спорофіті. Рослини, що належать до відділу Голонасінні, не маютьплодівшишоклистківнасінняВ голонасінних наявні шишки, в яких потім формується насіння, а також і листки. Запилення голонасінних відбувається за допомогоюводикомахвітруптахів # Різноманітність Голонасінних До відділу Голонасінні належать шість класів. ## Родина Саговникові Ці Голонасінні рослини схожі на пальми та тривалий час ботаніки відносили саговники до пальм. Вони мають єдину нерозгалужену жилку, ростуть у тропіках. ![](/files/-LWNRDZI22fzbqsd1Hfh) Автор: Esculapio ## Родина Гінкгові Родина гінгкові налічує лише один вид – гінкго дволопатеве. Ця рослина є реліктом. Визначення **Релiкт** – це давня рослина, яка була поширена в попереднi геологiчнi епохи, i збереглася до наших днiв. Зараз гінкго вважається священною рослиною в Японії та Китаї. В перекладі з японської, «гінкго» – це срібний абрикос. ![](/files/-LWNRDZMP263LbLCxu3A) Автор: Kurt Stüber Яку рослину відносять до голонасінних?хвощ польовийгінгко дволопатевемаршанція мінливаорляк звичанийХвощ польовий належить до відділу Хвощеподібні, маршанція мінлива – Мохоподібні, а орляк звичайний – Папоротеподібні. # Клас Хвойні ## Загальна характеристика класу Хвойні * Найчисельніший клас Голонасінних * Наявність хвої – голчастих листків; * Наявність шишок, в яких знаходяться насінні зачатки; * Потужний верхівковий ріст; * Вітрозапильні рослини; * Вегетативне розмноження відсутнє, однак людина навчилася укорінювати живі за допомогою особливих речовин; * Наявність смоляних ходів; Визначення **Смолянi ходи** – це тканина, ходи якої заповненi ефiрними олiями, бальзамами та смолами. ## Різноманітність Хвойних | Рiд | Характеристика | Представники на територiї України | | ----------- | ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ------------------------------------------------------ | | **Сосна** | У рослин формується розлога крона, щороку утворюється нове кільце гілок, тобто нова мутовка гілок. Перше кільце формується на третьому році життя. Порахувати вік сосни можна додавши до кількості кілець гілок два роки. | Сосна звичайна, сосна кримська, сосна гірська | | **Ялина** | У рослин формується пірамідальна крона. Наявні довгі шишки, які звисають донизу. | Ялина звичайна (смерека) | | **Модрина** | М’яка хвоя зібрана в пучки. Шишки невеликі та тримаються на гілках кілька років. Модрини – світлолюбні рослини. | Модрина польська, модрина європейська | | **Яловець** | Невеликі дерева або кущики. В них формуються особливі шишкоягоди – це шишки, які мають м’ясисті луски, а тому схожі на ягоди. | Яловець звичайний, яловець козацький, яловець червоний | | **Тис** | Кущі або дерева із червоно-сірою корою, у якій відсутні смоляні ходи. Молоді вегетативні органи тису отруйні. Після запліднення в насінини формується принасінник, який спочатку зелений, а згодом набуває жовтого або червоного кольору. | Тис ягідний | | **Кедр** | Рід налічує усього чотири види. Всі кедри – великі й могутні дерева. Кедр ліванський навіть зображений на прапорі Лівану та зустрічається на півдні України. | Кедр ліванський | ## Використання Хвойних: 1. У молодих пагонах, шишках та хвої містяться фітонциди – це біологічні речовини, які вбивають мікроорганізми, тому людина використовує Хвойні для оздоровлення повітря. 2. Використання у хімічній промисловості для виробництва смоли, спиртів, скипидару, ацетону тощо. 3. Використання у меблевій промисловості. 90% лісів на Землі мають у своєму складі Хвойні рослини! ## Розмноження Хвойних на прикладі сосни звичайної Сосна – однодомна рослина. На шишках наявні два типи лусок – покривні та насінні луски. Пилкові мішки, тобто спорангії, зібрані у стробіли, з них формуватиметься чоловічий гаметофіт. Насінні зачатки лежать відкрито на лусках жіночих шишок. Жіночий гаметофіт представлений двома архегоніями, всередині яких по яйцеклітині, та ендоспермом. Голонасінним властиве запилення вітром, при якому один зі сперміїв зливається з яйцеклітиною, а другий – гине. З інших клітин жіночого гаметофіту формується первинний ендосперм насінини. Шишки та пилкові мішки утворюються навесні. Після розсіювання пилку, пилкові мішки опадають. Запилені шишки з червонуватих і м’яких перетворюються на зелені та тверді. Їх луски загинаються та шишка відокремлюється від сосни. Запліднення відбувається через 12–15 місяців після запилення. Коли приблизно через два роки насінина дозріває, шишка стає бурою, її луски відкриваються та насіння висипається. В насінин наявні крилоподібні придатки, як на малюнку, що сприяє їх поширенню вітром. Висипання насінин відбувається приблизно на третій рік після запліднення. Жіночий гаметофіт сосни розвивається у:антеридіїархегоніїнасінному зачаткуяйцеклітиніАнтеридії та архегонії – це органи статевого розмноження. Архегоній, тобто жіночий гаметофіт, формується в насінному зачатку. Яйцеклітина – це жіноча гамета. Оберіть вірні твердження щодо розмноження сосни звичайної:\ I. Сосна – дводомна рослина.\ II. Для запліднення сосні необхідна вода.\ III. Пилок переноситься вітром. І, ІІІ, ІІІІІ, ІІІІ, ІІ, ІІІДля запліднення сосні не потрібна вода. У якої рослини листки мають вигляд голок і зібрані пучками по 10-30 штук?туя західнатис ягідниймодрина звичайнасосна звичайна # Відділ Покритонасінні ## Загальна характеристика відділу Покритонасінні: * Поява квітки — органу розмноження; * Поява плоду, який забезпечує кращий захист і поширення насіння; * Досконаліша будова провідних тканин, в покритонасінних з’являються **справжні** судини; * Різноманітність видозмін вегетативних органів; * «Покритонасінні» — насінний зачаток захищений зав’яззю. ## Життєвий цикл Покритонасінних 1. **Гаметофіт**. Чоловічий гаметофіт — це пилкове зерно. Воно містить вегетативну клітину, з якої проросте пилкова трубка, та два спермії, вкрите двома оболонками. Жіночий гаметофіт – зародковий мішок, тобто жіночі органи статевого розмноження. 2. **Гамети**. З гамет, що сформувалися в гаметофітах, утворюється зигота, внаслідок подвійного запліднення. Вода для запліднення **не потрібна**. 3. **Насінина**. Із зиготи формується зародок, який міститься у насінині. 4. **Спорофіт**. З насінини розвивається спорофіт. На спорофіті наявні спорангії (пилкові мішки та насінні зачатки), у яких формуються спори. 5. **Спори**. Покритонасінні — різноспорові рослини. У їх спорангіях формуються різні за будовою спори, зокрема мікроспори, з яких розвиватиметься чоловічий гаметофіт – пилкове зерно, та мегаспори, з яких розвиватиметься зародковий мішок – жіночий гаметофіт. ## Класи Однодольні та Дводольні | Клас Дводольнi | Клас Однодольнi | | ------------------------------------------------------------------ | ---------------------------------------------------------------- | | Дві сім’ядолі | Одна сім’ядоля | | Зазвичай стрижнева коренева система | Мичкувата коренева система | | Дерев’янисте (наявний камбій) або трав’янисте стебло | Трав’янисте стебло (камбій відсутній) | | Зазвичай черешкові листки, прості або складні, сітчасте жилкування | Зазвичай сидячі листки, прості, жилкування паралельне або дугове | | Чотири – або п’ятичленні квітки, зазвичай подвійна оцвітина | Тричленні квітки, зазвичай проста оцвітина | | **Виняток:** Подорожник | **Виняток:** вороняче око | Одна з характерних ознак Дводольних рослин:одна сім’ядолятричленна квіткасітчасте жилкуваннядугове жилкуванняУ Дводольних рослин дві сім’ядолі, квітки чотири- або п’ятичленні, а жилкування сітчасте. Однодольні рослини не утворюють річних кілець, тому що не маютьепідермикамбіюстовпчастої паренхімикориРічні кільця утворюються внаслідок періодичного функціонування камбію, який в рослин класу Однодольні відсутній. # Клас Дводольні | Родина | Квiтка | Суцвiття | Плiд | Представники | Використання | | --------------------------- | ------------------------------------------------------ | ----------------------- | ------------------------------------------ | ------------------------------------------------------------- | --------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | **Капустянi (Хрестоцвiтi)** | Ч$$\_4$$П$$\_4$$Т$$\_{2+4}$$М$$\_1$$ | Китиця | Стручок, стручечок | Капуста, гiрчиця, рапс, грицики, редька дика | Овочевi, олiйнi та медоноснi культури. Грицики також використовуються в медицинi у якостi кровоспинного засобу. | | **Розовi** | Ч$$\_5$$П$$\_5$$Т$$\_{\infty}$$М$$\_1$$ або $$\infty$$ | Китиця, зонтик, щиток | Кiстянка, яблуко, багатокiстянка, листянка | Суниця, шипшина, горобина, яблуня, вишня, смородина | Плодово-ягiднi, декоративнi та лiкарськi рослини. | | **Бобовi** | Ч$$\_{(5)}$$П$$\_5$$Т$$\_{(9)+1}$$М$$\_1$$ | Китиця, головка, волоть | Бiб | Горох, квасоля, соя, конюшина, бiла акацiя (робiнiя), люцерна | Кормовi, зернобобовi, лiкарськi та олiйнi рослини. | | **Пасльоновi** | Ч$$\_{(5)}$$П$$\_{(5)}$$Т$$\_{(5)}$$М$$\_1$$ | Китиця | Ягода, коробочка | Петунiя, паслiн, тютюн, картопля, томат, перець | Овочевi, лiкарськi, технiчнi та декоративнi рослини. | | **Айстровi (Складноцвiтi)** | Ч$$\_0$$П$$\_{(5)}$$Т$$\_{(5)}$$М$$\_1$$ | Кошик | Сiм’янка | Соняшник, кульбаба, ромашка, волошка, будяк | Декоративнi та лiкарськi рослини. | ## Характерні особливості деяких родин: * **Розові.**\ Наявний гіпантій – це структура, яка утворюється в результаті зростання квітколожа з основами тичинок, пелюсток і чашолистків. * **Бобові.**\ Квітка Бобових – неправильна. На коренях формуються бульбочки. В цих утвореннях живуть та функціонують бульбочкові бактерії, які фіксують атмосферний азот та утворюють його сполуки. У такому вигляді азотні сполуки надходять до Бобових. * **Пасльонові.**\ Накопичення отруйних речовин (алкалоїдів) у різних органах, зокрема в плодах (ягодах). * **Айстрові (Складноцвіті).**\ Кошик має *обгортку* із зелених листочків. Квіти можуть бути трубчастими, язичковими, несправжньоязичковими або лійкоподібними. Співжиття з бульбочковими бактеріями – характерна особливість родини:АйстровіБобовіПасльоновіРозовіБульбочкові бактерії забезпечують рослини родини Бобові сполуками азоту. Установіть відповідність між ознаками будови квітки родини Розові.\ суцвіттящитокбагато5зрослопелюстковийвільнопелюстковий кількістьщитокбагато5зрослопелюстковийвільнопелюстковий тичинокщитокбагато5зрослопелюстковийвільнопелюстковий віночокщитокбагато5зрослопелюстковийвільнопелюстковий Установіть відповідність між ознаками будови в родині Капустяні (Хрестоцвітні).\ суцвіттячотирипростікитицяшість5 чашолистківчотирипростікитицяшість5 листкичотирипростікитицяшість5 тичинокчотирипростікитицяшість5 # Клас Однодольні | Родина | Квiтка | Суцвiття | Плiд | Представники | Використання | | ------------------------- | -------------------------------- | ---------------------- | --------- | ---------------------------------------------------------- | ---------------------------------------------------------- | | **Лiлiйнi** | О$$\_{3+3}$$Т$$\_{3+3}$$М$$\_1$$ | Китиця | Коробочка | Тюльпан, пролiска, гiацинт, лiлiя | Декоративнi, лiкарськi рослини | | **Цибулевi** | О$$\_6$$Т$$\_{3+3}$$М$$\_1$$ | Зонтик | Коробочка | Цибуля, часник, черемша | Декоративнi, лiкарськi та харчовi культури | | **Злаковi (Тонконоговi)** | О$$\_0$$Т$$\_3$$М$$\_1$$ | Складний колос, волоть | Зернiвка | Кукурудза, рис, пшениця, жито, овес, очерет, пирiй, бамбук | Зерновi та технiчнi культури, кормовi й лiкарськi рослини. | ## Характерні особливості деяких родин: * **Лілійні.**\ Наявність видозміни пагона – цибулини зі витягувальними коренями, які сприяють заглибленню рослини в ґрунт. * **Цибулеві.**\ Наявність цибулин, а також великий вміст у тканинах ефірних олій, багатих на фітонциди. * **Злакові (Тонконогові).**\ Порожнисте у міжвузлях стебло – соломина. У рослин із родини Злакові плід:ЗернівкаСім’янкаБібГоріх Установіть відповідність між ознаками будови в родині Лілійні.\ листкитрипростіоднакитицякоробочка маточкатрипростіоднакитицякоробочка суцвіттятрипростіоднакитицякоробочка плідтрипростіоднакитицякоробочка # Гриби ## Загальна характеристика грибів * Одноклітинні, багатоклітинні, колоніальні організми\ (колоніальний гриб — дріжджі); * Необмежений ріст, прикріплений спосіб життя, клітинна стінка з хітину — властивості рослин, характерні для грибів. Однак у рослин клітинна стінка просочена целюлозою, а у грибів хітином. * Гетеротрофний спосіб живлення, запасна речовина — глікоген, сечовина в обміні речовин — властивості тварин, характерні для грибів. * Вегетативне тіло гриба — міцелій (грибниця), який складається з тонких і розгалужених ниток — гіфів. * Розмноження: вегетативне (частинами грибниці), нестатеве (спорами), статеве. * Усі середовища існування. Визначення **Мікологія** — наука про гриби. За будовою грибниці гриби класифікують на нижчі та вищі. Якщо у гіфах немає перетинок, весь міцелій нагадує розгалужену клітину. Гриби з таким міцелієм називають нижчими, а міцелій інколи неклітинним, несептованим. Якщо у гіфах наявні перетинки, як між клітинами, такий міцелій називають септованим або клітинним, а гриб — вищим. За розмірами розрізняють мікроміцети та макроміцети. Відповідно мікроміцети — це мікроскопічні організми. Макроміцети — це гриби, в яких утворюється плодове тіло, побудоване із щільно переплетених гіфів. Плодове тіло має вигляд шапки й ніжки. За способом живлення розрізняють сапротрофи, які живляться рештками відмерлих організмів, паразити, які живуть і живляться за рахунок іншого організму, та симбіотрофи, які не завдають шкоди, а інколи й приносять користь організму, з яким співіснують. Грибам властивий тип живлення:АвтотрофнийМіксотрофнийГетеротрофнийСапрофітнийГриби не є автотрофами або мікотрофами, але сапрофітний – це різновид гетеротрофного живлення. Виберіть ознаки грибів\ Тіло називаєтьсяміцеліймікоризаслань Вегетативне тіло утворенеклітинами, що утворюють ниткищільним сплетенням гіфшапкою і ніжкою Тип живленняхемотрофиавтотрофигетеротрофи # Цвілеві гриби Визначення **Цвілеві гриби** — це здебільшого мікроскопічні організми, які утворюють нальот — плісняву. * **Мукор**
Нижчий гриб. Його міцелій виглядає, як багатоядерна суцільна клітина без перегородок. Пліснява на харчових продуктах — це зазвичай мукор. На фотографії можна побачити спорангієносець зі спорангієм, всередині якого формуються спори. Однак мукор може розмножуватися статево за несприятливих умов. У такому разі утворюється зигоспора. Мукор належить до сапрофітів. ![](/files/-LWNRDGJsgL_Vi9oF5wX) * **Пеніцил**
Гриб-сапрофіт. Міцелій пеніцила багатоклітинний. При нестатевому розмноженні у конідієносцях, зображених на фото, утворюються спори — конідії. Статеве розмноження відбувається дуже рідко. Пеніцил виділяє речовини, які вбивають бактерії. Цю властивість гриба відкрив у 1928р. А.Флемінг. Саме з пеніцилу було зроблено перший антибіотик. Пеніцил також використовують для виготовленні французьких сирів, які мають специфічний запах. «Брі», «Рокфор», «Камамбер» — усі вони містять пеніцил. ![](/files/-LWNRDGMwAmNHfbOXIFm) * **Аспергіл**
Має багатоклітинну грибницю та є сапротрофом. Однак, якщо в пеніцила гіфи утворювали конідієносці, схожі на китиці, то в аспергіла органи нестатевого розмноження схожі на головки. Аспергіл використовується у мікробіології, а на Сході — для виготовлення соєвого соусу та соєвого тіста. ![](/files/-LWNRDGPqF7ID9ijFlf1) Формування конідієносців властиве:ріжкаммукорупеніцилутрутовикам Антибіотики можна отримати з клітин:дріждівіржастих грибівпеніцилубілого грибаПеніцил – цвілевий гриб, а цвілеві гриби виділяють речовини, які мають бактерицидну дію. # Шапкові гриби * Утворення плодового тіла, тобто шапки й ніжки, які є переплетенням гіфів. Основна функція плодового тіла — розмноження, а саме спороношення. * Утворення мікоризи (грибокореня). Мікориза — це співжиття гриба з рослиною, наприклад, підберезника з березою. У такому співжитті гриб отримує від рослини органічні речовини, а рослина від гриба — неорганічні. * Розмноження вегетативне, статеве, нестатеве. * Їстівні та отруйні. ![](/files/-LWNREqNi0HLrWduV6pp) За виглядом нижнього спороносного шару — гіменофору — шапкові гриби класифікують на трубчасті та пластинчасті. Визначення **Трубчастий** гіменофор схожий на сито і властивий білому грибу, підосичнику, маслюку. **Пластинчастий** гіменофор складається з пластинок, які розходяться від ніжки і властивий опенькам, печериці, мухомору, гливі та блідій поганці. Бліда поганка — надзвичайно отруйний гриб! Пластинчастим або трубчастим може бути:МіцелійМікоризаГіменофорГіфГіменофор – це спороносний шар з нижнього боку шапки в шапкових грибів. Його будова може бути пластинчастою або трубчастою.трубчастою. # Гриби-паразити * **Сажкові гриби** зазвичай паразитують на злакових. При цьому та частина рослини в якій паразитує гриб виглядає, ніби обвуглена. Сажкові гриби спричиняють зниження урожайності злаків, а хліб, виготовлений з хворих рослин, отруйний і неприємно пахне. * ![](/files/-LWNRF4eYyS_9zkzpGHK) * **Іржасті гриби** спричиняють появу на уражених органах рослин нальоту, схожого на іржу. Клавіцепс пурпуровий — іржастий гриб — викликає захворювання ріжки, коли замість зернівок у колоску жита утворюються ріжки, як на фотографії. Ріжки, які потрапили до борошна, з якого випекли хліб, можуть викликати важкі отруєння та захворювання «антонів вогонь» (тобто гангрена) в людини. * ![](/files/-LWNRF4gLqwK0MojaREd) * **Борошнисторосяні** гриби спричиняють захворювання борошниста роса в різних рослин. Ознакою борошнистої роси є поява на уражених органах рослин плям, схожих на борошно. * ![](/files/-LWNRF4iqOo3GnUsgzxT) * **Трутовики** — паразити дерев. Вони потрапляють всередину рослини через корені або пошкодження на корі та розростаються. Через деякий час на корі з’являються плодові тіла цих грибів. Трутовики спричиняють трухлявіння дерева та його руйнування. * ![](/files/-LWNRF4kjJylDegM3lIl) Які гриби завдають шкоди цінним породам дерев?маслюкисажкитрутовикиопенькиТрутовики спричиняють трухлявіння дерев. Паразитичний спосіб живлення властивий:пеніцилумухоморуріжкаммукоруМукор і пеніцил – сапротроф, а мухомор – симбіотроф, він утворює мікоризу з багатьма хвойними деревами. # Лишайники ## Загальна характеристика лишайників * Співжиття гриба й водорості. * Таломна будова: гіфи гриба переплітаються та утворюють верхню й нижню кірку. Верхня кірка товстіша за нижню, буває різних кольорів і забезпечує поглинання води й мінеральних речовин із повітря, захист лишайнику. Нижня кірка утворює вирости, що закріплюють організм на субстраті. Між гіфами гриба розташовується водорість (зазвичай зелена або ціанобактерія), яка фотосинтезує та постачає гриб органічними речовинами. * Виділення кислот, які розчиняють мінеральні речовини довкілля. Таким чином лишайники сприяють вивітрюванню гірських пород та утворенню ґрунту, тому їх часто називають — «Піонери рослинності», адже з появою ґрунту місцевість заселяють рослини. * Здатність швидко висихати та довго знаходитися в такому стані. При невеликому зволоженні процеси життєдіяльності знову відновлюються. * Повітряне живлення. * Розмноження здебільшого вегетативне. Визначення **Ліхенологія** — наука, яка вивчає лишайники. ![](/files/-LWNREiVFzG7hbRQCTLr) За формою слані (талому) розрізняють три види лишайників: * **Накипні (або кіркові)** мають вигляд кірки. До кіркових лишайників належить графіс. * **Листуваті лишайники**, наприклад, цетрарія, пармелія та ксанторія. Мають вигляд листоподібної пластинки. * **Кущисті лишайники** схожі на невеличкі кущики. До кущистих лишайників належать уснея та ягель, який також називається кладонія, а в народі — «оленячий мох», яким живляться північні олені. Тіло лишайника називається:міцелійпагінсланьгрибницяТіло лишайника має називають сланню або таломом. До лишайників належить:аспергілхлорелаягельмаршанціяХлорела – зелена водорість, аспергіл – цвілевий гриб, а маршанція – мох.