Червоні водорості (Багрянки)
Last updated
Last updated
Загальна характеристика червоних водоростей:
Здебільшого багатоклітинні організми;
Запасна речовина – багрянковий крохмаль;
Клітинна стінка містить агар, який робить рослину слизькою на дотик. У деяких багрянок у клітинній стінці накопичуються мінеральні солі, завдяки яким рослини ніби кам’яніють;
Розмноження вегетативне (частинами слані), нестатеве (спорами) та статеве (гаметами);
Відсутні джгутикові стадії;
Наявність пігментів фікобілінів, завдяки яким ці водорості поглинають сині та фіолетові промені;
Мешкають на глибинах 200-250м.
Червоні водорості використовуються у харчовій промисловості та медицині, з них добувають агар.
Автор: Anonymous Powered
Схожа на платівки з хвилястими краями. Живе у північних і південних морях. Народна назва – червоний морський салат, адже порфіра вживається у їжу.
Поширена в усіх морях, зокрема й у тропічних. Схожа на кущик. Талом кораліни просочений вапняком (СaCO). З кораліни виготовляють медичні препарати для лікування печії.
Автор: Thiotrix
Схожа на кущики. В Україні з неї добувають «чорноморський агар», який використовується у промисловості та мікробіології. З філофори також добувають йод.
Відсутність джгутикових стадій – характерна риса:діатомових водоростейзелених водоростейбагрянокбурих водоростейАні спори, ані гамети багрянок (червоних водоростей) не мають джгутиків.
Червоні водорості можуть проникати на значні глибини тому, що в них єглибиководні кореністоротливі вакуолі в клітинахдодаткові пігменти фотосистемдобре розвинені провідні тканиниЧервоні водорості існують на надзвичайно великих глибинах завдяки особливим пігментам – фікобілінам. Ці пігменти поглинають промені світла навіть там, де бурі та зелені водорості вже не можуть фотосинтезувати.