Вегетативне розмноження

Визначення

Вегетативне розмноження – це розмноження вегетативними органами рослини, яке базується на регенерації.

Регенерація – це здатність відновлювати тканини, органи або цілі організми з окремих частин.

При вегетативному розмноженні нові організми є точною копією батьківських – клонами. Вони не набувають нових рис, які дають змогу краще пристосуватися до навколишнього середовища, як у результаті статевого розмноження. Зате вегетативне розмноження відбувається значно швидше.

Вегетативне розмноження може бути природним та штучним. Відповідно природне вегетативне розмноження відбувається без контролю людини, а штучне – кероване людиною.

Штучне вегетативне розмноження рослин здійснюють:

  • Живцюванням: живці – це частини вегетативних органів, на яких є бруньки.
  • Відсадками: Не завжди вегетативні органи добре вкорінюються, якщо їх відрізали від материнської рослини. В такому випадку пагін батьківської рослини пригинають та присипають землею. Коли він вкорінюється, його пересаджують.
  • Щепленням:
    • Вічком (окулірування): прищеплення бруньки з невеликим шаром кори.
    • Живцем
    • Зближенням (аблактування): прищепу відокремлюють від материнської рослини тільки коли вона повністю зростеться з підщепою.
Визначення
Щеплення – це процес зростання частини однієї рослини, прищепи, з іншою вкоріненою рослиною, яка називається підщепою.

Вегетативне розмноження базується на процесі:

подвійного запліднення поширення плодів регенерації запилення Процес регенерації, тобто відновлення, забезпечує підґрунтя для вегетативного розмноження.